Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

чи можемо ми очікувати повороту західної політики в бік більш рішучий проти Московії?

Алі Татар-заде
чи можемо ми очікувати повороту західної політики в бік більш рішучий проти Московії? На мій погляд, таке можливо в принципі за систематичного збігу кількох явищ і обставин.
Подумки повернемось в 2008 та 2014 роки. Ми з грузинами, як жертви, менше бачимо очима західних лідерів. А от що ми би побачили тоді, якби були байдужі до своїх держав.
У повітрі вітають настрої зловісної тіні Третьої Світової.
Всі лідери як один - з "коробки" як тепер кажуть політиків, які обіцяли своєму виборцю процвітання і особистий спокій.
Кожен лідер - добре освічена людина, яка коли не зі школи так з інституту вивчала, як легко спалахнули Перша і Друга світові війни.
У кожній країні були популярні досліди - і научні і демоверсійні - чи можна було не допустити світової війни
(2014 року - особливо про І світову, сторічниця якої якраз набігала).
Всі ці політики - разом з виборцями, що дуже важливо - прагнули миру за будь-яку ціну.
В більшості не було сумніву, що в разі гарячої війни Раша кінець кінцем програє,
але також і те, що це займе не один рік, а 1-2 каденції, і породить купу нових проблем, як наприклад окупований Ірак.
Пригадаймо, що втручання західних країн на Близький Схід роками покривалося шеймом, висміювалась "чорнильна революція" в Багдаді, безпомічність в Афганистані, глухий кут в Сирії і безпорадність з "арабських весен" в Афріці.
І це не рахуючи ще, можливо, що за Московію вступиться прихований інтернаціонал з Китаєм або Індією, Іраном, ЛатАмерикою і міжнародними терористичними картелями.
Підсумовуючи, скажу що вся західна еліта, яка спирається на середній клас і навіть нижчий, була єдина в тому, що до війни тут і зараз вони не готові.
Це в принципі здорова реакція здорової людини, коли їй сказати, що існує вибір і можливість цього уникнути.
Тоді (і тепер!) здавалося і здається, що можливість все ще є.
То що може змінити таку ситуацію?
Як не дивно, одним з поштовхів може стати побічний ефект від московитської пропаганди, той що відомий нам як "спеціальні операції" в інформаційній сфері.
Не секрет, що московити розгойдують країни - потенційних противників - радикалізуючи там взаємнеприйнятні точки зору з будь-якого питання,
вирощуючи і підпитуючи там крайніх псевдо-лівих і псевдо-правих
і в той же час завдяки такій взаємодії, отримуючи доступ до скандальних матеріалів від, скажімо, прибічників абортів, легко викидають його противникам абортів (теж своїм) в перебільшеному вигляді, гротеску.
Стисло - московити виховують там розкол, але побічним наслідком є надмір агресії.
Агресія шукає собі вихід.
Виборець західних держав стає агресивнішим, він вже менше цінує мир і спокій.
Тому можливий збіг обставин, за яким хтось з західних політиків абсолютно нового покоління додумається до такого першим:
не гасити агресію, а спрямувати її на війну. На війну зовнішню, щоби уникнути війни внутрішньої
Для цього потрібен ще й третій елемент - проте він майже завжди є в достатній кількості: якась чергова зухвала витівка Московії, що коштує людських життів.
Ці три фактори мають співпасти одноразово майже випадково.
Інакше згадана агресія може бути спрямована на зовсім інші країни, і Московія тільки позихне з полегшенням.
Не кажучи вже про те, що московити невпинно працюють - "мєдлєнно но вєрно" - над тим, щоби одного разу така агресія виплеснулась саме на Україну, Грузію та інші бунтівливі республіки.
Як бачите, мій нарис не надає особливої надії, тому що покладається тільки на фатальні збіги.
І це закономірно, оскільки Україна обрала собі - і досі обирає - позицію нульового гравця в міжнародній галузі.
Того, що за картами сидить і завжди каже "я пас"
Дипломатія України ще не знала слово "ініціатива", ще навіть не пробувала писати його по літерах і складах.
Вся зовнішня і військова політика зводиться до реакції - реагування.
В дитинстві ви могли бачити на уроках біології таку собі інфузорію, яку колють голкою - і вона або кукожиться, або рухається подалі від голки.
Це зветься "первісна реакція", на її прикладі доводять, що в амебових реакція взагалі існує, але дуже початкова.
На жаль, багатоклітинні организми іноді поводять себе точно так само, не використовуючи свій потенціал.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2569126.html.
Tags: анализ, рассея, х%№ло
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment