Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

політичні інтриги #сто_років_тому

Алі Татар-заде
білі офіцери часто нарікають на політичні інтриги серед "гражданскіх і штатскіх" у себе в тилу, однак і самі вони буквально щодня віддавали данину цій моді.
На прикладі білоармійського "Юга Росії" це видно за допомогою прізвищ відомих офіцерів, переважно, вищого ешелону.
Врангель довго тинявсь то Кримом, то Києвом, не бажаючи навіть одягнути форму - не хотів служити під начальством Денікіна.
Денікін, у свою чергу, вмовив Врангеля вийти на службу, тому що опасався важко дихачих йому в спину популярних польових командирів - таких як Мамантов, Шкуро і Слащов. Чим більше буде амбітних генералів на одному п'ятачку, тим цікавіше вони будуть гризтися, а апелювати бігатимуть до нього, до Денікіна.
Слащов швидко почав підбивати Врангеля на заколот проти Денікіна, Мамантов підозріло помер (як і до нього інший харизмат - Дроздовскій), Шкуро тримався Денікіна, хоча сам був у того на поганому рахунку, але Врангель нелюбив його ще більше.
(Спитаєте, чи я тримав свічку? так! особисто. Це я читаю їхні мемуари).
Слащов з Врангелем збили з пантелику неврівноваженого капітана Орлова, який після балачок і восторгу, що допущений до таких сфер політики, додумався самотужки влаштувати в білому Сімферополі переворот, оголосивши Врангеля і Слащова вождями - при живому-то Денікіні.
Зрозумівши, як це тупо виглядає, Врангель відмежувався від нещасного капітана, а Слащова, який менше володів собою, запідозріли і наказали особисто розправитись з заколотником.
В результаті капітан Орлов збіг в Кримські гори, здружився там з кримтатарами, контрабандистами і дезертирами, а Слащов ніяк не міг його поймати, та не сильно і хотів.
Орлов побачив, як його здав Врангель, і почав всім розказувати, що той сам учасник заколоту. Тут би Врангеля й під трибунал - але невдовзі Денікін сам передав владу Врангелю, чим бідного Орлова зовсім розчарували.
Шкуро швидко перекозиряв до Врангеля, а більш тормознутий Слащов почав ревнувати до ролі "другого по вождю", наробив військові помилки, перейшов на кокаїн і врешті сам поїхав в Крим, мабуть, щоби знайти все того ж нещасного Орлова з його отрядом.
Отряд між тим вже давно жив своїм життям - їх звали то білозеленими, то краснозеленими, а по факту вони грабували, перепродавали місцевим і отримували від тих нові наводки.
Побувши у відставці, Слащов почав копати під Врангеля, незадоволення яким вже почалося, - аж тут прийшли красні, і все скінчилося.
Основні фігуранти вдало емігрували.
Гірше всіх було "розчарованому геть у всіх" капітанові Орлову, маленькій людині, втягнутій в примару большой ігри.
Зачувши від Фрунзе і Землячки про нібито амністію для "колишніх білих", капітан зійшов з гор з усім своїм отрядом.
Їх відвели в окремий кабінет - посадили в рядочок писати анкету, зайшли позаду і прострілили потилиці.
Ну а щодо емігрантів, то потім вони все життя доводили у мемуарах і публіцістиці, хто був неправий.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2575582.html.
Tags: дебилы, история
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments