Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Бойко направив Говді Р.М. ПОВІДОМЛЕННЯ про вчинення Венедіктовою І. В. кримінального правопорушення

Volodymyr Boiko
Чимало шуму накоїла публікація про те, що генеральна прокурорша Венедіктова самочинно захопила державну резиденцію в Пущі-Водиці, шантажуючи залежного від неї директора Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Єгорова, який є обвинуваченим у кримінальної провадженні:
https://naspravdi.today/2020/09/22/venediktova-pereikhala-zhyty-do-zelenskoho
У діях Венедіктової є явні ознаки службового злочину, але хто може притягнути до кримінальної відповідальності генеральну прокуроршу? – НАБУ, до підслідності якого належить витівка Ірини Валентинівни? – Це виключається, бо директор НАБУ Ситник та його кум Калужинський безплатно нічого не розслідують, а задовольнити їхні апетити я не здатний (люди брешуть, що лише за реєстрацію кримінального провадження Ситник бере 50 тис. доларів, а за те, щоби затримати підозрюваного йому треба позолотити ручку в сумі 200 тис. доларів). І тоді я зрозумів – єдиною людиною, яка може вдягнути кайданки на Венедіктову, є перший заступник генерального прокурора Роман Михайлович Говда, відомий своєю винятковою чесністю, непідкупністю та високоморальною поведінкою.
У зв’язку з цим я направив Роману Михайловичу заяву про кримінальне правопорушення, вчинене його начальницею, і сподіваюсь через великий і могутній Печерський райсуд примусити Говду зареєструвати цю заяву в ЄРДР та організувати досудове розслідування.
***
Першому заступнику генерального прокурора
Говді Р.М.
Бойка Володимира Марковича
ПОВІДОМЛЕННЯ
про вчинення генеральним прокурором Венедіктовою І. В. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України
(у порядку ст. 214 КПК України)
17 березня 2020 року указом Президента України №90/2020 Венедіктова Ірина Валентинівна призначена генеральним прокурором.
26 травня 2020 року на офіційній веб-сторінці Офісу генерального прокурора був розміщений відеозапис виступу Венедіктової І.В., у якому вона звинуватила прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, зокрема, у неефективному розслідуванні кримінального провадження за фактом привласнення колишнім першим заступником генерального прокурора України Кузьміним Р.Р. земельної ділянки з розташованим на ній дачним будинком у Комплексі відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами. Того ж дня прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в соціальній мережі Фейсбук розмістили відкрите звернення, у якому зазначили, що вказане кримінальне провадження, насправді, розслідувалось Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України й надійшло до САП листопаді 2019 року вже після того, як слідчий суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси встановив, що Генеральна прокуратура України з 2017 по 2019 рік порушила розумні строки розслідування й зобов’язав завершити досудове розслідування в строк до 15 грудня 2019 року.
З метою перевірити доводи прокурорів САП Венедіктова І.В. ознайомилась з довідкою в цьому кримінальному провадженні й довідалась, що, окрім Кузьміна Р.Р., про підозру також повідомлений директор КВ «Пуща-Водиця» Єгоров Є.Г., справа щодо якого виділена в окреме провадження й перебуває в Оболонському районному суді м.Києва на стадії підготовчого провадження (справа №756/974/18). При цьому Єгоров Є.Г. не був відсторонений від посади на період досудового розслідування чи розгляду справи в суді й продовжує керувати КВ «Пуща-Водиця».
У зв’язку з цим у Венедіктової І.В. виник злочинний умисел, спрямований на протиправне використання державного майна – державної резиденції комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами, розташованою за адресою: вул. Вишгородська, 85, м.Київ, 04114 – шляхом шантажу обвинуваченого Єгорова Є.Г. При цьому, будучи фаховим юристом, доктором юридичних наук, професором кафедри цивільно-правових дисциплін, членкіней редакційних колегій наукових фахових видань та спеціалізованих вчених рад, арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, провідним науковим співробітником Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України, експертом з ліцензування та акредитації вузів Міністерства освіти і науки України й т.ін. вона розуміла, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 18 від 19 січня 1994р. можуть лише три особи – президент України, голова Верховної Ради України та прем’єр-міністр України.
З метою здійснення свого злочинного наміру Венедіктова І. В. звернулась до прем’єр-міністра України Шмигаля Д. А. з проханням видати постанову Кабінету міністрів України, яка б включила генерального прокурора в перелік осіб, яким дозволяється проживати в державній резиденції. 19 червня 2020 року Кабмін спеціально для Венедіктової І.В. терміново прийняв Постанову №506 «Про внесення змін до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 1994 року № 18, доповнивши цей пункт реченням такого змісту: «ці будинки можуть використовуватися в порядку, визначеному суб’єктом управління, у період, коли вони вільні від проведення відповідних заходів та перебування або відпочинку таких осіб».
Відповідно до Указу Президента України від 23 лютого 2000 року № 278 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2000 року № 165 комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» передано в управління Державного управління справами. Положення про Комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами, затверджено Розпорядженням Керівника Державного управління справами від 28 січня 2016 року №25. (http://www.dus.gov.ua/content/kompleks-vidpochynku-pushcha-vodycya-derzhavnogo-upravlinnya-spravamy). Незважаючи на тиск генерального прокурора Венедіктової І.В. керівництвом Державного управління справами порядок використання державної резиденції «у період, коли вона вільна від проведення відповідних заходів та перебування або відпочинку таких осіб» визначений не був. Тобто, законні підстави для заселення генерального прокурора Венедіктової І.В. до державної резиденції комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами були відсутні.
Але після ознайомлення з довідкою по «справі Кузьміна» Венедіктовій І.В. було відомо, що її підлеглими працівниками підтримується державне обвинувачення у кримінальному провадженні № 42017250000000250, відносно керівника комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами Єгорова Євгена Глібовича в Оболонському суді м. Києва. Ознайомившись з усіма подробицями вказаної справи, Венедіктова І. В. умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе у вигляді протиправного користування державною власністю, використала службове становище генерального прокурора всупереч інтересам служби. Для цього Венедіктова І.В. викликала обвинуваченого Єгорова Є.Г., якому стала погрожувати обвинувальним вироком і запропонувала протиправно, без належних підстав, надати їй для проживання означену президентську резиденцію.
19 червня 2020 року Венедіктова І. В. разом з родиною протиправно в’їхала в резиденцію Президента України комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» загальною площею 675,1 кв.м., розташовану за адресою: 04114, м.Київ, вул. Вишгородська, 85. У подальшому, Венедіктова І.В. з метою приховування своїх злочинних дій викликала обвинуваченого Єгорова Є.Г. і шляхом шантажу примусила його виготовити та підписати фіктивний договір №4-20 від 19 червня 2020 року про те, що вона, начебто, користується іншим будинком, № 4-20, розташованим за адресою: 04114, м.Київ, вул. Вишгородська, загальною площею 200,1 кв. м., що складається з 5 кімнат, вартістю 50 341,83 грн. за один календарний місяць.
При цьому, сама, без будь-яких підстав, стала разом з родиною проживати в резиденції Президента України загальною площею 675,1 кв. м., що розташована за адресою: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 85, яка складається з шестикімнатного житлового будинку та допоміжних приміщень, сплачуючи за проживання, як за п’ятикімнатний будинок площею 200,1 кв.м.
8 липня 2020 року Венедиктова І.В. примусила обвинуваченого Єгорова Є.Г., якого вона продовжувала шантажувати, укласти з нею новий договір № 14-20 – про оренду державної резиденції, яку вона самовільно захопила. Згідно з умовами договору за проживання в резиденції Президента Венедіктова зобов’язалась платити 63 990,00 грн. щомісяця.
9 серпня 2020 року Венедіктова І.В., продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на отримання неправомірної вигоди шляхом зловживання службовим становищем, знову уклала з обвинуваченим Єгоровим на тих самих умовах договір № 14-20/1 про надання їй у користування державної резиденції в комплексі відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами до 13 вересня 2020 року.
Згідно з кошторисом Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами на 2020 рік на утримання державної резиденції з державного бюджету України заплановано виділення 1 961 000 грн., тобто 5 372,6 грн. на добу. Генеральний прокурор Венедіктова І.В. протиправно використовує резиденцію с 19 червня 2020 року, тобто 99 діб. За цей період з державного бюджету на утримання цієї резиденції спрямовано 531 887,4 грн. Нею за цей час за протиправне проживання було заплачено 50 341,83 грн. за перший місяць, коли вона проживала взагалі за фіктивною угодою, та по 63 990,00 грн. за наступні два місяця, разом 178 321,83 грн. Злочинні дії генерального прокурора завдали шкоди охоронюваним законом державним інтересам у розмірі 531 887,4 – 178 321,83 = 353 565,57 грн.
Згідно з пунктом 5 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України: «Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року». Податкова соціальна пільга у 2020 році дорівнює 1051,00 гривні.
Згідно примітки 4 до статті 364 КК України, «тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян».
Таким чином, генеральним прокурором Венедиктовою І.В. вчинено зловживання своїм службовим становищем задля отримання неправомірної вигоди для себе та членів своєї сім’ї, яке спричинило тяжкі наслідки, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до абзацу шостого пункту 1 частини 5 ст.216 КПК України детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, у разі, якщо воно було вчинено прокурорами органів прокуратури, зазначеними в пунктах 1-4 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру», зокрема – щодо генерального прокурора. Але рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2020 року №11-р/2020 встановлено, що Національне антикорупційне бюро України було створено указом президента України всупереч положенням Конституції України. Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року №9-рп/2020 був визнаний таким, що втратив чинність як такий, що суперечить Конституції України, Указ президента України від 16 квітня 2015 року №218/2015 «Про призначення А.Ситника директором Національного антикорупційного бюро України». При тому, що А.Ситник – ніхто й звати його ніяк, він обіймає адміністративну посаду й не є керівником органу досудового розслідування, саме його наказами були призначені детективи НАБУ, що ставить під сумнів законність проведення цими особами досудового розслідування в кримінальних провадженнях.
Стаття 481 КПК України передбачає, що письмове повідомлення про підозру генеральному прокурору здійснюється заступником генерального прокурора. У кримінальних провадженнях, підслідних НАБУ, таке повідомлення про підозру генеральному прокурору може здійснити тільки керівник САП, який за посадою є заступником генерального прокурора. Але на даний час посада керівника САП є вакантною.
За таких обставин єдиною людиною в країні, яка може організувати досудове розслідування й притягнути до кримінальної відповідальності генерального прокурора Венедіктову І.В. є перший заступник генерального прокурора Говда Р.М., відомий своєю чесністю, непідкупністю та високоморальною поведінкою.
Згідно зі ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 214 КПК України, -
п р о ш у :
1. Внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення генеральним прокурором Венедіктовою Iриною Валентинівною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та розпочати за наведеними фактами досудове розслідування.
2. Надати мені витяг, що підтверджує прийняття та реєстрацію моєї заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
3. Розпочати досудове розслідування, перевірити всі викладені мною факти під час досудового розслідування;
4. Повідомити про підозру Венедіктовій Ірині Валентинівні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;
БОЙКО В.М.
26 вересня 2020 року
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2595380.html.
Tags: бойко, зеленский, менты, пуща, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments