Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

ну що, тріплет? цей допис присвячу фольклору азербайджанців

Алі Татар-заде
ну що, тріплет? цей допис присвячу фольклору азербайджанців - третього народу, який тримав у напруженні увагу тиждня.
Найбільш самобутний і суто азербайджанський епос - це "Книга мого діда Коркута". У ній збережені перекази про те, як хижі, ворожі та часом підступні кипчаки знищили чудовий рай, в якому мешкали колись славні батири - огузи.
Але провина на цьому лежить не на кипчаках, як ми могли б подумати. Вся історія розгортається наче трілер - вже з перших титрів ви знаєте, що відбудеться щось трагічне, однак не можете зрозуміти, як і чому, аж до останніх рядочків.
Ще б пак! ви бачите руїни, де ще не остилі вогнища, де вчора танцювали воїни і танцори, грала музика, різалися барашки, паслися коні.
Старий, сліпий і потроху їдучий з глузду Коркут - старий дід, він же співак, азербайджанський гомер, він благає Смерть, яка ходить поруч, забрати його, але Смерть не хоче.
А потім флешбек - і ми трапляємо в золотий вік, де все ще дуже добре, відважні лицарі дружать, родичаються, змагаються.
Поступово поміж ними пробігає перша сварка, вона намотує на себе другу, третю, наступні.
І потім ми розуміємо, що це було іще вчора. Сьогодні ж усі учасники сварки лежать вбиті. Їхні землі топчуть кипчаки. А старик Коркут, якого ми бачимо на початку книги сідим і безумним, ще вчора був може й не юним, однак і не старим - а сильним та спритним чоловіком.
Мабуть, історична основа - це епос печенігів, пам'ять про те, як їх зім'яли нові володарі степів - половці.
А от інший епос Азербайджану - Кьороглу - навпаки, майже універсальний. Він перейшов не тільки рамки одного народу, а й навіть тюркської мовної групи.
Достатньо сказати, що в тій чи іншій формі Кьороглу зберігся у майже всіх тюркських народів.
Але дійшов навіть до іранців (таджики) та греків-румеїв (колишніх візантийців, що мешкали в Криму до 1778 року).
Уривки з нього є і в християн, і в юдеїв (кримчаки) і в тенгіянців (караїми).
Був він також в грузин. осетин та вірменів, хоч і не так широко.
Герой Кьор-оглу - за одною версією "син могили", за іншою - "син сліпого".
Фантастичні обставини народження. Родина вся або винищена, або в рабстві в загарбника.
Пошуки богатирського коня.
Перші подвиги: помста за батька-матір.
І ось вже слава про Кьороглу розлітається світом.
Кращі красуні сусідніх царств самі йдуть до нього, щоби шукати його прихільності. І якщо не любові, то хоча б права бути поруч, стати нареченою його друга - а друзів в героя багато, вистачить на всіх.
За серце Кьороглу змагаються і пері (фантастичні жінки, аналог фей та ельфів), і царські доньки, і прості амазонки.
Всіх він впускає до свого чарівного світу, в якому правлять право і честь.
Тільки одна біда.
Колись малюком зустрів наш герой чарівника чи святого, і той пообіцяв йому будь-які три бажання.
Кьороглу попрохав собі богатирської вдачі, богатирського коня і вірних друзів.
Святий так розстрогався, що заодне подарував йому ще й музичний талант (власне, він і є секретом, чому жінки так його люблять).
Але коли пройшли роки, Кьороглу збагнув, що не попрохав - про головне.
У нього немає і не буде дітей.
І навіщо йому всі красуні світу, і навіть пері, коли не буде нащадків?
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2612504.html.
Tags: история, кавказ, піар
Subscribe

promo don_katalan декабрь 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment