Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

про що нам віщує досвід Веймарської республіки?

Алі Татар-заде
пересуваючись по Карабаху, західні журналісти складають цілі репортажі без вказання назви населеного пункту.
"Місцеві мешканці / місцева влада / військові попрохали нас не називати назви, щоби цим не скористався противник / щоби це не викликало удар противника".
І вони погоджуються. Світлини, відео - і без назви.
"А шо так можна було?" - спитаєте ви, пригадуючи гіркий досвід 2014.
- "альо! я на фронті! висата такая-та, справа пасьолак такой-та! сматрітє, украінскіє воєнниє залівают саляру, а через лєс я фстретіл апалченцев!"
=====
Алі Татар-заде
про що нам віщує досвід Веймарської республіки?
Листаючи старі підручники, як і полемічні твори, часто замасковані під художні, а також мемуари, де всі "мудрі заднім числом", я постійно натикаюся на один той самий висновок. Він звучить рефреном, він - повсюди.
-- Це був не мир, а перемир'я на 20 років. Німці були ображені на весь світ і просто не могли йому не помститися.
Обов'язково ви зустрінете описи деградації, кризи, упадку, бідності, інфляції і прочого, що свідчить про Веймар як про персональне пекло німця.
Між тим, в той самий час Веймар був культурним центром всієї Європи!
Вся еміграція сиділа не так в Парижі, не так у Празі, як в Берліні та німецьких курортах.
Там творилися сміливі експерименти в мистецтві, від прадавнього - музика, живопис, - до найсучаснішого, кіно і винаходи; видавалися сотні газет, писалися мемуари, кипіли політичні інтриги, що далеко виходили за межі Німецького світу - або навпаки, сам німецький світ був тоді широкий як ніколи назовні.
А про що нам кажуть похмурі твори епохи Веймара, присвячені сучасності?
Тільки про те, що сучасник ніколи не цінує того, що має.
Всього поколінням раніше митці "стогнали" під кайзерівською й цісарською дійсністю, мріяли вибухнути цей старий світ, марили про очистительні жертви (фактично - кров, війни, революції).
А вже у веймарі сиділи та ностальгували за величчю і милотою Кайзерщини та Цісарщини. Як незабаром - в Рейху або в еміграції (хто виживе) - мріятимуть з ностальгією про старий милий веймар.
Отже, вони жили як не в "золотому віці", то хоча б в "срібному", але самі того не розуміли і не цінували.
Тож який висновок я б запропонував в альтернативу?
-- Німці (як і інший народ на їхньому місці) самі похерили (себто поставили хрестик) на тій епоці, в яку вони востаннє були "володарями дум", культурним центром, місцем тяжіння всього європейського світу до себе.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2630333.html.
Tags: война, германия, дебіли, история, кавказ, левые
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments