Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Припиніть розказувати про "об'єктивний італійський суд, який довів, що справедливість існує"



Diana Makarova
7 хв. · Доступність:Публічно
... ми не купуємо італійського. Аж нічого. Ані сиру, ані вина, ні електричних приладів, ні приспособів для ремонта. Ми не поїдемо до Італії на відпочинок. Така наша особиста обструкція Італії під час СПРАВИ МАРКІВА" ...
Припиніть розказувати про "об'єктивний італійський суд, який довів, що справедливість існує"
"Справедливий" італійський суд просто приперли до стінки абсолютною відсутністю доказів злочину.
Припиніть репостити оцю хрєнь Порошенка:
"Україна своїх не кидає. Радію, що ми вкотре довели цю аксіому"
https://www.facebook.com/474409562693441/posts/2261431227324590/
Це називається - наздогад буряків, щоб дали капусти
Порошенко якраз і кинув свого солдата, за два роки арешту Марківа не обмовившись і словом про нього. Що, президент, злякався влізати в бійку за свого солдата?
Припиніть розповідати, як бились всі журналісти і всі видання України за громадянина своєї країни - боюсь, ви навіть не уявляєте, як важко було протиснути хоч слово про Марківа з 17-го по 19-й рік до наших шпальт та екранів, аж до вироку.
Нам відповідали, лякливо озираючись:
- Це слизька міжнародна справа, як би не зашкодити...
А ті, що згоджувались - ховаючи очі, говорили потім:
- Ой, ми писали, а диктофон було зламано. Нічого не записалось. Ну, нічого, давайте, наступним разом. Якось...
Тим більш я вдячна тим журналістам, які все ж давали "зелене світло" слову про Марківа.
Припиніть розказувати про якісь там розслідування справи загибелі Рокеллі та Міронова. Єдине притомне розслідування зробили всього-навсього журналісти, всі інші правові структури, починаючи від СБУ, закінчуючи процедрними структурами Італії, просто похерили цю справу.
Давайте будемо чесними і зиркнемо - так що ж було тією соломинкою, яка зламала спину бику?
1. Мишка бігла, хвостиком махнула.
Коли я говорила з Olha Reshetylova одразу після вироку - та сказала:
- Потрібне журналістське розслідування.
Так.
Це лише може здатись дивним - яке в біса журналістське розслідування, коли працює стільки професійних розслідувачів?
Але.
Ми живемо у викривленому світі, і роботу юридичних служб, і українських, і італійських, часто виконують журналісти.
Такою роботою став фільм "Не в тому місці, не в той час" - де група журналістів зробила всі розслідувальні дії, всі експертизи, які мали зробити: українська СБУ ще в 14-му році, українські слідчі, прокуратура Італії та адвокатура Марківа.
Повинні були б...
А зробили журналісти. Ми навіть не знаємо усіх імен цієї групи, знаємо лише, що українську сторону в групі представляла Olga Tokariuk, Національна гвардія України допомогла у експертних пострілах.
Цей фільм і став тією соломинкою, яка впала на спину бику.
2. Кулуари.
Щоб показати чорнову версію фільма людям, від яких залежав вирок - трудились люди, йшли переговори. Ми і імен тих людей не знаємо. На жаль.
Але саме після показу фільма переламалась досі упереджена преса Італії, схиливши чашу терезів продажної Феміди.
3. Сильні міра сего.
Зараз ламаються копія - Аваков, Аваков. То він витяг Марківа чи хто? Він хороший чи він поганий?
Аваков працював над порятунком свого солдата з наступного після арешту дня, тобто, з самого початку. І не кинув Марківа аж до виправдального вироку.
Справа Марківа запишеться певними дівідендами до резюме Авакова - хоча, будемо чесними, ми ж всі розуміємо, що у цій справі Аваков дрався акі лєв ще й за себе. Бо справа Марківа несподівано вилізла на пік всієї нашої війни, розпочатої Росією, і вірте чи не вірте, але від закінчення цієї справи залежало, як ставитимуться принаймні у Європі до будь-кого з наших військових, не виключаючи й самого Авакова.
Тому у справі Марківа Аваков ламав об коліно прецедент, який не мусів відбутись, у першу чергу за своє майбутнє.
І таки прєуспєл.
Чи витягнув би Аваков Марківа один?
Ні.
Два перших роки арешту за Марківа бились лише МВС та НГУ. Це якщо брати державні структури.
І віз був там, куди його занесло. І був вирок у 24 роки.
І лише після того як на захист Марківа виступив президент - покотилась лава. Підключилась омбудсмен, одразу якось вільно стали говорити про цю справу ЗМІ.
Да, Зеленський. Да, його можна любити чи не любити - але лише слово очільника держави зрушило цю скелю. Доведено вчорашнім вердиктом суду.
4. ВИ
Ви всі, хто виходив на мітинги підтримки Марківа, чи в Лондоні, чи в Мілані, а чи в Україні.
Ви, хто робив тисячні репости резонансних матеріалів цієї справи.
Ви, хто не обов'язково був знайомим з Віталькою, але твердо знав принцип - СВОЇХ НЕ КИДАЄМО
Ви були теж тими соломинками, які падали на спину упертому бику чи продажного, а чи упередженого правосуддя.
У справі Марківа зіткнулись не лише два різних світи (три, якщо рахувати Росію, яка безумовно впливала на суд) - у справі Марківа зіткнулись два підходи, два ритми дій в подібних справах:
- мовчати, не заважати суду (бо суд розгнівається), чекати і молитись, вірити в правосуддя і мовчати, мовчати, мовчати...
- здіймати ім'я полоненого (заарештованого) на прапор і вимагати правди. Вимагати голосно, на весь світ, припирати до стінки "правосуддя", паралельно ведучи переговори, паралельно підключаючи правозахисні організації та світові ЗМІ...
В РЕЗУЛЬТАТІ ДОВЕДЕНО:
- Перші два роки арешту - гра в мовчанку, цитьте, бо суд образиться, йой, що ви робите, ви своїм галасом тільки шкодите - і результатом став облудний вирок у 24 роки.
- Третій рік арешту, підготовка до апеляційного суду, підтримка очільника держави, омбудсмена, профільного міністерства, правозахисних організацій та ЗМІ, не забуваючи про нескінченні мітинги на підтримку заарештованого - і підозри абсолютно знято.
Тобто, мовчати в такому випадку не можна, мовчати в такому випадку шкідливо, мовчанка не допоможе, а зробить ще гірше. З цією тезою згодні абсолютно всі правозахисники, які працювали над витягненням з-за грат в'язнів совісті - а саме таким політичним в'язнем і був Віталій Марків.
Навіщо цей аналіз потрібен зараз? Адже Віталій Марків на свободі і справедливість все ж восторжествувала.
А тому що ми з вами живемо у викривленому світі. Світі, де журналісти працюють слідчими, а слідчі працюють, граючи в гру "справу під сукно", а солдат, який захищав свою країну, звинувачується саме в тому, що він захищав свою країну - і кожен з нас може попасти під жернова цього дивного світу. Тому мусимо знати, як поводитись при цьому. Тому мусимо знати, як витягувати з-за грат своїх.
Дехто вважає мене злою. Ні, я не зла, просто у мене хороша пам'ять, і я нічого не можу зробити зі своєю пам'яттю.
Я пам'ятаю інтерв'ю Мирослава Гая, одразу після арешту Марківа - і це інтерв'ю підтопило Марківа ще більше. Бо Мир Гай вирішив виставити там Марківа таким собі простачком, нічого собі лінія захисту. Ми були обурені цим інтерв'ю.
Я пам'ятаю, як у перші дні арешту Марківа Аркадій Бабченко, наче бажаючи захистити Марківа - викинув у мережу певні фото, і там був знімок, зроблений з гори Карачун у приціл - і це тоді, коли ми всі вже з піною в роті доводили, що Марків не міг поцілити з гори у фігури людей, які стояли на переїзді.
Бабченко, наче бажаючи захистити Марківа, здуру викинув до мережі фото Вітальки з гранатометом на плечі - і це фото ще більше підтопило Вітальку.
Чи був це ідіотизм, а чи була це осознана провокація від Бабченко, я не знаю.
Але забути цього - я не забуду.
У мене хороша пам'ять, і я добре пам'ятаю, як просила я журналістів України сказати слово про Марківа - і я пам'ятаю поіменно всих, хто мені відмовив. Але я пам'ятаю й тих, хто пішов на такі інтерв'ю, і таки сказав слово про Марківа.
У мене хороша пам'ять, і я добре пам'ятаю, як не могли ми пробитись зі свідками два роки - подумати лишень, два роки нас не хотіли чути - і лише журналісти, які знімали фільм, а ще Антон Геращенко, нарешті нас почули.
(о боже, мало тобі того, що ти похвалила Зеленського й Авакова - так ти ще вирішила похвалити Антона Геращенко? - а куди викинути слова з пісні? А куди діти правду?)
Ну, що мені робити з моєю хорошою пам'яттю? Вона пам'ятає і пам'ятатиме, що зробили для справи Марківа Аваков, Геращенко та Зеленський - але моя пам'ять також не забуде, що в цей час в Україні купа своїх в'язнів совісті. І - так, дурні обвинувачення Антоненко, Кузьменко та Дугарь виглядають такими ж облудними, як обвинувачення, ще нещодавно було висунуто в Італії Марківу. І знає, знає моя пам'ять, що звільнення цих, вже українських в'язнів совісті, залежать від того ж Авакова і того ж Зеленського.
Як бачте, все в мене добре з пам'яттю.
Як бачте, я знову виступлю за волю в'язнів совісті, але вже в нас, в Україні.
... Але найкраще запала мені у пам'ять сьогодні одна фраза, сказана військовим. Коли ми вже обняли Вітальк і наспіх тицьнули йому квіти, коли він, обіймаючи тоненький стан своєї дружини, пішов до автобуса - стали ми з друзями Марківа перекинутись реготом, бо реготали ми від радості сьогодні багато.
- А круто ми дали Росії по яйцях. - сказав хтось з них.
І ми всі знову зареготали. Бо саме так - справа Марківа була інспірована саме російськими пропагандистами. І саме для того, щоб, тримаючи на вістрі Марківа - судити всю Україну. І саме так - учора Росія круто отримала по яйцях.
І от чого-чого, а цього моя хороша пам'ять ніколи не забуде.
Амінь.
... ми не купуємо італійського. Аж нічого. Ані сиру, ані вина, ні електричних приладів, ні приспособів для ремонта. Ми не поїдемо до Італії на відпочинок. Така наша особиста обструкція Італії під час СПРАВИ МАРКІВА.
З перемогою України у справі Марківа для нас особисто нічого не зміниться. Бо є ще один винуватець у справі Марківа, і цього теж не забуде наша хороша пам'ять.
Італія.
Італійці.
Ті люди, на очах яких три роки, чотири місяці і два дні творилось беззаконня у невеликому італійському місті Павія.
Ті люди, яким було начхати на кричущу несправедливість - ті самі люди, які, запливаючи жиром бездушності й байдужості своєї, навіть не цікавились справою Марківа, доки їх не тицьнули носами.
Ті люди, які дозволили, щоб кращий з нас (а втім, неважливо, хто кращий чи ні, важливо, що невинний) провів чималий час своєї молодості у тюрмі. Просто тому що їм. Було. Все. Одно.
Тому озирніться навколо себе, люди. Побачте в'язнів вже нашої совісті - і не будьте такими, як італійці.
Не треба.
Кузьменко.
Антоненко.
Дугарь.
продовжіть списки самі...
І отепер вже точно амінь.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2646091.html.
Tags: аваков, ато, зеленский, история, италия, леді діана, луг%андония, порошенко, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments