сьогодні росіянський сегмент "штормить" від інтерв'ю г-на Медінскаго (донедавна - міністр культури РФ, а тепер голова "всеросійскаго істріческаго общества").
А саме - від його тези про "історічєскій суверенитет" тобто виключні права Росії трактувати власну історію на власний розсуд.
Мосліберали обурюються, що він практично цитує Оруела (але без посилання на нього), мовляв, хто володіє минулим, той володіє й майбутнім.
Але мені здається, що це обурення награне. Всі давно знають, що в раші так воно вже давно. "Ефектівний мєнєджер сталін" не вчора з'явився на сторінках шкільних підручників. Претензії, схоже, в тому, що він оголосив це літерально, і тільки.
Крім того, додам що він говорив більше про шкільну історію (тобто предмет у школі, а не науку), і я в цілому поділяю ті самі думки.
Того, що людина вивчає в школі - навіть коли погано вивчає, - і навіть якраз тоді коли погано вивчає і в голові застрягають лише деякі фрагменти, - виросшій, дорослій людині потім безжурно вистачає на все життя.
За умови вільної преси ніби існує примарна можливість, що дорослий вичитає в змі якусь іншу версію, задумається.
Але чекайте, - заперечу я, - статті в змі пишуть ті самі вчорашні школяри, не боги горшки обжигають. І вони писатимуть про будь-що в школьній парадигмі, а навіть якщо напише автір щось не теє, то редактор негайно виправить, бо й він теж не дурень і знає, чому його в школі навчали.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2684433.html.
Journal information