Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

А що змінилось за ці роки у волонтерстві?

Diana Makarova
12 год ·
- А що змінилось за ці роки у волонтерстві? - знову й знову зададуть оце найдурніше питання мені колись.
- Ох ти, Господи, дайте ж згадати, з чого все почалось. Щоб мати змогу порівняти. - відповім я, знизавши плечима.
Потім замислюсь.
Потім зависну, вкрай спантеличена.
Я спробую згадати початок того шляху. Він був в цей день, я добре пам'ятаю - день, коли вперше я побачила фронт і закохалась в нього до ненависті. Ненависті до війни. Любові до нашої сторони фронта.
https://www.youtube.com/watch?v=o0Bjih3ehW4
Той день був сонячним і блакитним - доки ми не увірвались на дорогу, де ще вчора йшов бій. Тоді день став іржавив, як та дорога.
Я мчала тією дорогою, я розуміла, що зі мною робиться, але спинити це вже не могла.
До мого серця входила любов і абсолютна вірність оцьому іржавому сьогодні, сонячно-блакитному вчора, дню. Я мчала цією дорогою, і чвал цей був як клятва. Я розуміла, що з цієї дороги мені вже не зійти.
Доки не пройду її всю.
До Донецька.
До відібраної в нас Оленівки, де дуже скоро опиняться наші військові, відрізані в оточенні, і ми будемо якось намагатись витягнути їх звідти, з підвалів, де вони переховувались.
До Дебальцевого, куди я буду мчати по такій же, вже сніжній, але все ж іржавій, дорозі.
До Луганська по Бахмутці, лишаючи за собою тридцять перший і тридцять другий блокпости. Наші тридцять перший і тридцять другий блокпости.
До Ізвариного. Щоб там нарешті виконати свою мрію - стати на прикордонному пункті, повернутись обличчям до Росії, вдарити по ліктю ребром другої руки і зігнути руку в лікті.
А потім розвернутись спокійно, поїхати на південь, домчати до Криму, спокійно пройти Чонгар, проїхати увесь півострів, добратись до Фороса, і там вже просто, спокійно пірнути в море.
В наше море, звичайно.
Хіба я так багато хочу?
Хіба це так вже недосяжно?
- Окей, та все ж, що змінилось за ці роки у волонтерстві? - спитають в мене уперто й допитливо.
- Тю. Та майже і нічого. - відповім я, з досадою виринаючи з хвиль Чорного моря і своїх мрій.
- Тю. Та що там змінилось, Господи... Хіба дороги стали трохи кращими. Та й то невідомо, чи надовго. - відповім я.
потім зберусь з думками, клянусь, я зроблю це швидко. Прожену нафіг клятих інтерв'юерів. І стану збиратись в нову дорогу.
Тому що найголовніше, що знаю я у волонтерстві - це дорога. Ота, на яку ти став і йдеш досі.
І будеш йти доти, доки це потрібно.
https://www.youtube.com/watch?v=GIcmT_eUpG4...
прим.
сьогоднішня ретроспектива присвячена тим, хто став на цю дорогу разом з нами. І йде нею досі. Будьте поруч, друзі.
З Днем волонтера.
#день_волонтера_ФОНД_ДМ
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2693347.html.
Tags: #день_волонтера_ФОНД_ДМ, ато, война, донбасс, история, леді діана, піар
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments