Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Diana Makarova · Зона...

Мало хто так називає її. Мене зазвичай поправляють - мовляв, Зона в України одна, вона за сто кілометрів від Києва, а, ти говориш про фронт, так так і називай, а Зона одна, не плутайся, мовляв, у назві ран на тілі Батьківщини.
Не плутаюсь. Для мене ваша Зона зараз - туризм. Туризм по рані, ледве зтягненій скобами недбалого травматолога ургентної лікарні. Поросла по пояс травами, ледь витоптаними конями Пржевальського.
Для мене є своя. Незтягнена, ще непосаджена на скоби, нескроплена святою рідиною антисептика, невзята швами.
Зона.
АТО чи ООС, для мене неважливо.
Зона і все.
Колись і вона стане зоною туризму, хтось прийде сюди з екскурсіями, всі будуть в камуфляжі, як і екскурсовод, всі будуть суворими й проникновенними, і на прощання отримають по подарунковому патчу на рукав.
От і нехай, я, може, навіть молюсь, щоб так пошвидше сталось. Можливо, навіть я буду тоді проїздом, я зиркну на вас, всміхнусь на ваш суворий камуфляж, плечима різко здвигну, потім сховаю глузливу посмішку.
Й поїду далі.
По Зоні, де я знаю кожен камінець. Кожну кілометрову відстань, кожне місце, де бере інтернет чи мобілка, де не бере. Кожен відрізок, який я звично розділю на роки. Весни та зими. Осені. Літа.
Зона...
Десь вийду з машини, тоді і там. І стану ногою поруч зі слідом, полишеним забутим берцем. Забутим солдатом. Чи сержантом.
І всміхнусь тому сліду, неначе обійму - рука в руці, похлопування по плечу, як і годиться.
Так буде потім.
Коли я повернусь до тебе вже ніким.
Не волонтером, не жителем твоїм, а просто гостем Зони.
Через сто років, пройшовши по крові і бруду, снігами і пилюкою. Вбираючи голову в плечі від відчутних твоїх стогонів, неначе йду я по кістках неупокоєнних, а так і є, а так і є...
... ну, здрастуй, Зона.
Скажу тоді тобі я.
І ти промовчиш, як завжди. А я відчую у твоєму мовчанні відповідь.
Як завжди.
Поки що ми йдемо тобою, Зоно.
З всією нашою любов'ю до тебе.
А як нам тебе не любити, люди завжди люблять й колишуть свої рани...
а ти і є наша рана...
ще не посаджена на скоби...
кровить, зараза...
Ну, здрастуй, Зона.
фото Костя Андрійович
з Зони...
===
Коментарі
Ярослав Вішталюк
На жаль, кіпріотів вже не одне покоління пішло в кращі світи з мріями про прогулянку своєю малою батьківщиною.
Не думаю, що у нас буде інша історія.


- Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2704029.html.
Tags: ато, леді діана, луг%андония, рассея, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment