Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Охрим

Diana Makarova
17 грудня о 20:03 ·
Про смерть негідника як про того нещасного Максима, який от ето тавой - і бог з ним.
ну, там не бог, понятно, там інше слово, але мижлєді, тому - виручай, Господи, тобі не звикати.
Про тих, хто зараз пише некрологи й виражає повагу, описує складний шлях і вклоняється наостанок - ну, дякуємо, рібятки, за щирість, а там хтозна, можливо, річ не в щирості, а просто ви це пишете тому що феодал помер, але система ж бо лишилась. Тому це й виглядає як поклон системі.
Але тим, хто святкує це все як перемогу - фі, братця. Це не перемога. Це виглядає так:
- Ми боролись, боролись, доки вже Фатум над нами не змилосердився, умовив Долю, і разом вони нам підмогнули.
Ми б станцювали джигу. Якби перемога була програшем феодала на виборах. Ми б стануювали сіртакі. Якби перемога виглядала як тюремний вирок феодалу. Ми б станцювали гопака. Якби підлеглі феодала скинули разом того феодала.
А так - ну, тут йде багатослівна подяка дяді Фатуму і тьоті Долі - аж потім гульк! Озирнулись і побачили, що система-то на місці.
Тому - як про Максима. О Боже, нещасний той Максим, і за що його так затягали? О, ні, я тут же щиро вибачаюсь перед Максимами всіх рангів та масті. Вам теж набридло гикати щоразу, коли вас згадують цим прислів'ям, співчуваю.
Ну, ладно, давайте виправимо старе прислів'я на "Помер Охрім..." і далі за текстом, щиро сподіваючись, що з Охрімами в нас зараз діло обстоїть так же, як і з боротьбою і з перемогою. І точно так же, як з Генадієм Адольфичем. Тобто - нікого з них нема серед живих.
І боротьби, ага. І перемоги, так-так.
... господи, не пришли мені якогось Охріма, прошу тебе, не треба. Бо знову прийдеться вибачатись...
====
Ярослав Вішталюк
Не знаю, що може бути веселого в тому факті, що найбільше місто України після столиці, яке ще й знаходиться на передовій навіть ближче, ніж колись був Луганськ - бо ті самі 20 кілометрів, але не сільськими дорогами, а широкою автомагістраллю - настільки совковізоване на тридцятому році незалежності, щоб проголосувати не просто за потвору, а за мертву потвору. За людину, якої не видно, не чутно на виборах і навіть нема точного знання про те, чи жива вона - але все одно проголосувати.
Мабуть так би пройшли вибори на генсека в березні 1953-го року...
Охрім міг померти... А що з цими робити? Які ще не один десяток років проживуть.
---
Serhii Parchuk
Так Харків найбільш ватне місто України, вони б і за Путіна проголосували, якби така можливість була.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2714271.html.
Tags: прдоны, украина
Subscribe

  • на рівні дна

    Артур Харитонов Доки громадянське суспільство допомагало СБУ виконувати свої функції щодо Басти, у окупованій Ялті китайські співаки та інші…

  • Станислав Кукарека · Пра аналогии - 4

    Как я уже писал в предыдущих частях "успехи первых пятилеток" и прочая "индустриализация" происходили во многом на фоне (и благодаря) специфической…

  • Стає зрозумілим механізм ціноутворення в Нафтогазі

    Alexey Kucherenko Це фрагмент з інтерв’ю пана Коболєва. Стає зрозумілим механізм ціноутворення в Нафтогазі. Якщо слідувати такій логіці - «для…

promo don_katalan Грудень 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment