Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

звідки беруться Бальбеки. Бо вони виникають там, де десятиріччями панують Звягільські

Borys Babin
Цьогоріч в Одесі був дуже теплий грудень.
Майже такий сонячний, як минулоріч на ланах Савойщини, коли російські окупанти разом із своїми швейцарьскими друзями (про кванти яких вже написала "АРК") привезли до Женеви в ООН "говорячу голову" Руслана Бальбека.
Проте тоді виступити цьому "видатному кримському політику" у Об'єднаних Націях не вдалося. Щось завадило.
Звісно лють росіян тоді була неслабою, а замовлена ними наступна помста їх київських посіпак - прогнозованою.
Але за цей рік багато що почало "сипатися" у кримському "картковому доміку". Та у окремих "говорячих голів", пліткують, був вкрай сумний та нервовий новий рік.
А далі буде ще "веселіше".
Ну а поки хтось очікує на нові "цікаві пригоди" до уваги читачів ретельне пояснення від експертів "АРК" звідки беруться Бальбеки. Бо вони виникають там, де десятиріччями панують Звягільські.
Але рано чи пізно усім "говорячим головам" вимикають забезпечення.
Через подальшу непотрібність.
Тому - боремося та поборемо
===

Академія татарофобії


Ряд нинішніх викликів для кримськотатарського народу сформовані в Судаку, Донецьку та Москві. Протягом останніх десятиліть саме Судак став основним майданчиком розробленого в Москві бузувірського «соціального експерименту» з «демонізації» кримських татар, а також по навіюванню корінному народу Криму чужорідних наративів. Курирував ці процеси тіньовий господар Судака Борис Дейч, який набрав сил завдяки партнерству з «одвічним народним депутатом України» Юхимом Звягільським з Донецька. Найвідомішим вихованцем проекту став нинішній «депутат Державної думи» колаборант Руслан Бальбек.
Донецьк і «Башмаки»
Крим став наріжним каменем сучасного російського міфу [1]. Тому в підготовці окупації півострова так чи інакше взяло участь багато дуже знакових для України персон. Прикладом, покровителем одного з ключових проросійських діячів Криму, випускника Донецького інституту радянської торгівлі Бориса Дейча був Юхим Звягільський. «Вугільний маршал» Донбасу, єдиний в Україні народний депутат з майже тридцятирічним стажем (з 1990 до 2019 року), голова Донецької міської ради до 1993 року, прем’єр-міністр України в 1993-1994 роках, «мастодонт» донецького політичного клану Звягільський – це одна їх найсумніших сторінок української історії [2].
Саме при Звягільському в Донецьку відбувся розквіт угруповання «Люкс» Ахатя Брагіна (Аліка Грека), але період «вирішального переділу» Донбасу в 1994-1997 роках політик перечекав в Ізраїлі. Звягільський повернувся в Україну після того, як були закриті кримінальні справи з приводу його роботи прем’єр-міністром, а в Донбасі після вбивства Євгена Щербаня в 1996 році всі спірні активи виявилися консолідовані в корпорації «СКМ» Рината Ахметова.
Ось такого рівня фігура протегувала Бориса Дейча, в 1989-1996 роках директору судакського пансіонату «Сонячний камінь», що належить контрольованій Звягільським донецькій «Шахті імені Засядька». Особливості становлення бізнесу та кар’єри в незалежній Україні у Звягільського та Дейча теж схожі і засновані не тільки на криміногенних факторах, але й на діяльності російських спецслужб [3].
У Судаку Дейч орієнтувався на одну з підконтрольних Кремлю злочинних угруповань «Башмаки» та паралельно враховував інтереси іншого російського локального кримінального проекту в регіоні – угруповання «Кемеровські» [3]. Так Борис Дейч поєднував «нічне життя» з «денною роботою» депутата Верховної Ради Криму 1991-2006 років. У 2006 році відкрито позиціонучи себе партнером бойовиків Миколи «Молдована» Кожухаря і Олександра «Данила» Данильченко, що донині перебувають у в’язницях, Борис Дейч від «Партії Регіонів» обрався народним депутатом України, а потім безперервно засідав в українському парламенті до 2014 року.
Причому Дейч зайшов у Верховну Раду «фігурою міжнародного масштабу». У медіа повідомлялося, що на основі зв’язку із Звягільським Дейч проганяв з американської Оклахоми величезні суми через судакське відділення «Українського торгово-кредитного банку» та свої судакські фірми «Енергосервіс», «Енергофорум», «Нафтопродукт». Оформлялося це як нібито експорт обладнання в США продукції різноманітних українських підприємств – від тієї ж «Шахти імені Засядька» до «Луцького автомобільного заводу».
За пострадянської традиції частина сформованої «бізнес-імперії» була оформлена на дружину Жанну Дейч, сина Володимира Дейча, інших родичів і номіналів. Це були наприклад ряд ТОВ: «Внедренчеська фармацевтична фірма «ВФФ», «Хіменергоінвест», «Геліос», «Торговий дім «Судак»» та інші.
Працювали в системі бізнесу Бориса Дейча й повністю «чорні теми». Наприклад, в інтересах клану Януковича в Донбасі в нелегальних шахтах-копанках добувалися чималі обсяги вугілля. Легалізацією енергоносія займалося донецьке «осетинське» угруповання, чиї лідери по протекції Звягільського та за допомогою Дейча обзавелися великою кількістю дорогої нерухомості в елітному курортному селищі Новий Світ поблизу Судака.
На цьому тлі стався перехід під заступництво Дейча всіх ключових сезонних туристичних бізнесів Судака, міні-готелів і пансіонатів, туристично-оздоровчого комплексу «Судак», сільськогосподарських земель та бізнесу з «кришування» звалищ і незаконних будівельних відвалів. Все це виглядало допоміжною економікою «Судакського Папи», як Дейч привчив називати себе місцевих. Єдине що «не чіпав» в регіоні Борис Дейч – це завод шампанських вин «Новий Світ», «зарезервований» собі путінським угрупованням «Озеро» та «куплений» вже в окупованому Криму через друзів Путіна Ковальчуків.
Земля та міфи
Саме Дейч надав величезний внесок в реалізацію задумів РФ, провівши найважливіший для Кремля експеримент над кримськими татарами. Нагадаємо, що далекі від помислів та справ міжнародної мафії прості кримчани всі ці роки прагнули усіма способами отримати гарантовану їм українським законодавством землю. У Криму процес проходив дуже гостро, зокрема й тому, що на півострів повернулися депортовані кримські татари, які справедливо мали намір побудувати будинки там, де жили їхні предки.
Як зрозуміло з попереднього блоку, місцеві органи влади та правоохоронні структури Криму були орієнтовані на проросійський криміналітет. Тому пересічному громадянину в принципі було дуже складно отримати належну землю – адже видача дозволів на землевідведення та документів на право власності стали важливою корупційною годівницею депутатів та виконавчої влади. Дискримінація здійснювалася не за етнічною ознакою, а за ознакою наявності грошей та лояльності корумпованим чиновникам.
Таким чином кримських татар, які пережили депортацію, спровокували на такий метод захисту своїх прав, як самозахоплення. Та у цьому Кремль провернув найважливіший для себе хід. Через агентів впливу в Криму почала нагнітатися істерія про татарські «самозахоплення» та про нібито «міжнаціональні конфлікти» за землю. На це була кинута вся міць підконтрольної Кремлю пропагандистської машини, в тому числі кримські та загальноукраїнські медіа.
Максимум був вкладений в те, щоб в Криму не зрозуміли дуже просту річ. Адже кримських татар, що повернулися загалом 12 % населення Криму. Якби не захоплення більшості активів та земель Криму російським криміналітетом, а також фігурантами, які вступили з ним в партнерські відносини – землі в Криму вистачило б абсолютно всім. І кримським татарам, і українцям, і представникам взагалі всіх етнічних груп півострова.
Щоб цю просту істину ніхто не зрозумів, Кремль перекрутив реальну історію під свій божевільний міф. У Криму під керівництвом російських спецслужб РФ всіляко фінансувалися та розвивалися «козачі рухи», а також завозилися «спеціально навчені козаки» з РФ. Щоб витравити здоровий глузд та історичну пам’ять Кремль створив штучний конфлікт між корінним народом та фейковими козаками, яких за допомогою пропаганди нав’язливо рекламували як «захисників від кримськотатарського свавілля».
Одночасно подібною технологією підривали авторитет України – в де-юре українських органах місцевого самоврядування з кримчан часто вимагали хабарів. А корумповані правоохоронні органи в інтересах Кремля грали роль «перевертнів в погонах», які не здатні забезпечити дотримання законів та припинити «міжетнічні конфлікти». Все це найбільш гостро та рельєфно проявляло себе саме в Судаку.
Бальбек з обойми Дейча
Підконтрольний агенту впливу Кремля Бориса Дейча Великий Судак був обраний як полігон для вищеописаної канібальської технології. Емісари «Судакського Папи» всіляко провокували зіткнення між кримськими татарами та представниками інших національностей. Великим успіхом ляльководів стала смерть в бійці між кримськими татарами та «кримськими козаками» Михайла Пісанова, жителя села Веселе під Судаком [4].
Розвиваючи резонанс, медіа всіляко роздмухували проблему, демонізували кримських татар, а також вкидали «інформацію» про те, що Крим «заполонили кровожерливі мусульманські секти». Але ще важливішим для Кремля було посіяти смуту зсередини кримськотатарського народу. Для чого Борис Дейч зайнявся проектом «Руслан Бальбек». Відповідного хлопця з низькими моральними якостями та фотогенічною зовнішністю з села Грушівка підтягнули дрібним функціонером в місцеву «допоміжну економіку Дейча». Бальбека вчили рости та розвиватися за «злодійськими поняттями», йому допомогли здобути формальну освіту та фах економіста в Таврійському національному університеті.
Далі Бальбека почали розкручувати як «альтернативного кримськотатарського лідера», влаштував його відразу директором в туристичну фірму «Tez-tour». Втім, там Руслан відразу проявив злодійкуватість, присвоївши 1,5 мільйона гривень, а коли його за це затримали, то за наказом Дейча в справу втрутилася прокуратура Криму та Бальбека відразу звільнили [5]. Потім «під Бальбека» створили громадську організацію «Покоління». Також він був впроваджений в Курултай кримськотатарського народу та почав в інтересах Кремля поступово зсередини налаштовувати людей проти Меджлісу кримськотатарського народу.
У 2011 році Бальбек влаштував бійку з міліціонерами та був затриманий. За хлопчину заступився лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв, а у відповідь Бальбек незабаром оголосив про «імпічмент Мустафі Джемілєву» [6]. У 2012 році Бальбек взагалі провів потішну «акцію протесту» з вимогою до ООН «припинити контакти з лідерами кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим і Рефатом Чубаровим» [6].
Попутно «молоде дарування» роблять учасником кримських навколоурядових інституцій та помічником народного депутата від «Партії Регіонів», харків’янина Дмитра Шенцева. У Харківській області Шенцева називають кримінальним авторитетом, зв’язком одіозного Максима «Скаженого» Курочкіна [17], а також людиною, чий «різке зростання» сталося завдяки вбивству губернатора Харківської області Михайла Кушнарьова. До речі саме помічник Шенцева й застрелив на полюванні пана Кушнарьова [7].
Паралельно Руслан Бальбек обзавівся бізнесом в Україні разом з Мустафою Найємом, людиною, який вважається символічним ініціатором Революції Гідності [8]. Чомусь український чиновник, співробітник «Укроборонпрому» Найєм й у 2020 році за офіційними даними числиться партнером обвинуваченого в Україні в державній зраді Руслана Бальбека [8].
Пролісок «кримської весни»
Тому досить логічно, що в 2014 році заздалегідь підготовлений Руслан Бальбек з формулюванням «очищення органів влади Криму від представників Меджлісу» був оперативно призначеним «віце-прем’єром по туризму» кримської «ради міністрів». Як «віце-прем’єра» пташеня одіозних вихователів крім банальних «розпилів і відкатів» разом з угрупованням «Сейлем» «глави Криму» Аксьонова запам’ятався знаковим рейдерським захопленням майна колишнього охоронця Кучми генерала Шепеля.
Кримчанин Шепель зіграв серйозну роль у підготовці російської окупації Криму на рівні спецслужб [9]. Після скандалу з «плівками Мельниченка», Шепель відступив на «заздалегідь підготовлені позиції» до Криму. Там він на місці отримав синекуру в «Чорноморнафтогазі», пансіонат «Массандра» в шикарному куточку Ялти на вході в Масандрівський парк та продовжив негласну проросійську діяльність.
Але старі заслуги не врятували. Спочатку дружині генерала, Людмилі Шепель не дали «переоформити на російські документи» право власності на пансіонат «Массандра» та включили об’єкт в «список націоналізації». Потім в 2015 році генерал Шепель помер та Руслан Бальбек приступив до рейдерського захоплення пансіонату.
Для цього Бальбек, як «віце-прем’єр», організував «передачу» пансіонату «Массандра» фірмі-одноденці «Кримінвест», зареєстрованій на чоловіка його сестри Енвера Якубова. Очевидно, що більш непотрібних зрадників Шепель злили в Москві, тому що Руслана Бальбека незабаром після цих дій «вибрали депутатом Держдуми від Криму». Це означало, що судакському продукту російських спецслужб в Кремлі включили повне «зелене світло» на розграбування Криму.
Заволоділи здравницею люди Бальбека бандитськими методами – відключенням світла та мордобоєм у виконанні «тітушек». Так з пансіонату вибили давнього орендаря Шепелів Наталю Юхненко. Потім Бальбек заселив в оздоровницю все своє велике сімейство, яке розвело на об’єкті антисанітарію та займалося непотребством. При цьому Бальбек ще й отримав з «бюджету республіки Крим» 70 мільйонів рублів «за надання послуг з управління пансіонатом» [8]. Втім, через ці події піднявся такий шум, що перепродати крадене Бальбек та Аксьонов, всупереч задумам, не зуміли.
За дивним збігом обставин, сімейство Бальбека проводило річний багатоденний «фестиваль» в пансіонаті «Массандра» незабаром після того, як з плато Ай-Петрі при безпосередній участі Руслана Бальбека підлими методами був вибитий незалежний кримськотатарський бізнес. Як уже писала «АРК», цим «проектом» разом з Бальбеком займався інший одіозний колаборант Заур Смирнов, а загальне керівництво здійснював «глава Криму» Сергій Аксьонов, який в «питанні Ай-Петрі» примудрився «кинути на гроші» директора Ощадбанку РФ Германа Грефа [10].
Далі Бальбек продовжив застосовувати «судакские напрацювання» та отримані від російських спецслужб навички. Наприклад Бальбек через своїх «тітушек» та численних родичів обклав даниною значну частину місць на кримських ринках. Також він налагодив «кришування» кримських бізнесів, що вижили в окупації, вимушених тепер платити данину клану одіозного колаборантів. Попутно Бальбек став «освоювати» бюджети, що виділяються Кремлем для імітації «турботи Москви про кримськотатарський народ».
При цьому росіяни почали максимально використовувати «пташеня Дейча» в геополітичних іграх, експлуатуючи в образі «облагодіяного Путіним представника кримськотатарського народу». Зокрема Бальбек показово обговорював розвиток туризму та визнання під цим соусом російської окупації Криму. Це було здійснено Бальбеком й у анонсі проекту «Дороги народів Росії» (який не відбувся), за участю колишнього почесного консула РФ в Швейцарії Карла Екштайна [11], недавно викритого «АРК» як ключову особу російської шпигунської мережі в Європі [12].
Але щось пішло не так …
Після «обрання в Держдуму», окупанти почали по максимуму використовувати Руслана Бальбека з урахуванням судакських напрацювань. Воровітий юнак та його наближені з подачі кремлівських кураторів щосили намагаються максимально розколоти моноліт кримськотатарського народу, що чинить опір російській окупації. При цьому РФ запустила в Криму максимальну реалізацію своїх проектів, в які російські провокатори заманюють багато кримських татар з активною життєвою позицією.
Як і в перші роки ХХI століття вся російська пропаганда на повну потужність стала лякати кримчан «кровожерливими ісламськими сектами» та показово заарештовувати рядових учасників «Хізб-ут-Тахрір», а також кримських татар, які просто не подобаються спецслужбам РФ або людям Бальбека. Таким жертвам Бальбека потім фальсифікують звинувачення в «організації роботи забороненої організації» та засуджують їх до людоїдських строків позбавлення волі у 15-20 років.
Як і двадцять років тому в Судаку окупантами була розіграна боротьба «хороших ФСБшників» з «поганими кримськими татарами», для відволікання від злодійства та беззаконня російського криміналітету, що захопив всю владу. Паралельно в Криму почалася хвиля репресій сталінського типу проти кримських татар в цілому. А інформаційний супровід цього свавілля та просування вигідних Кремлю наративів здійснював в тому числі Руслан Бальбек, що став одним з катів власного багатостраждального народу.
Так Бальбек виявився в положенні маленького кривавого диктатора, якого більшість ненавидить за страшні злочини, але поки не може до нього «дотягнутися». Втім в 2019 році вирощений на величезному ресурсі та зв’язках Дейча, а також його старого друга Звягільського Бальбек мабуть вперше відчув, що сили, які затіяли з ним «судакський експеримент» слабшають.
Тоді в Алушті сталася потворна бійка з ножовими пораненнями між підконтрольними Бальбеку кримськими татарами та чеченцями Руслана Кадирова [13], які на правах «особистих псів» Путіна, взагалі відчувають себе вправі займатися свавіллям взагалі скрізь та без обмежень. За підсумками «розбору польотів», який відбувся, виявилося, що горизонт можливостей у «судацького сокола» насправді досить низький.
У кризовому для окупантів 2020 році [14] Руслан Бельбек продовжував втрачати свої позиції, поки в «путінському політбюро» почалася «війна всіх проти всіх», учасникам якої серед іншого очевидно, що Крим доведеться повертати Україні [15]; [16]. Цікаво, що дещо знизилася і «зарубіжна активність» Бальбека, гастролі якого за кошти РФ по майданчиках міжнародних організацій та по прийняттям іноземних лідерів, хоча й перетворилися на низку скандалів, але раніше активно транслювалися російською пропагандою як «прорив політичної блокади Криму».
А в грудні 2020 року рупори російських спецслужб взагалі почали «зливати» свого вихованця статтями про те, що Бальбек це «кримінальний авторитет, що керує Аксьоновим» [18]. Як уже писала «АРК» щодо Заура Смирнова, варто припустити, що РФ вже немає гострої потреби у «говірливих татарських головах» на «федеральному рівні» тому всі політичні та ділові амбіції кримськотатарських колаборантів будуть капсулізіровани Кремлем в кримському гетто.
Втім бажаючі отримувати й такі крихти «з панського столу» швидше за все знайдуться, проте їх статус та роль їх будуть вкрай невисокі. Справжнє ставлення до таких «навчальних посібників» «академії татарофобіі», розгорнутої РФ в Криму, у їх господарів буде очевидним.


Борис Дейч



Юхим Звягільський


Євген Гайворонський. Ялта-Київ
1. https://newssky.com.ua/smert-russkogo-mira-v-sevastopole/
2. https://ru.wikipedia.org/wiki/Звягильский,_Ефим_Леонидович
3. https://maidan.org.ua/arch/krym/1256825120.html
4. https://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256713004f33f5c2256e62004c6591.html
5. https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/novonaznachennyj-vice-premer-kryma-byl-sudim-dzhemilev-237431/
6. https://ru.wikipedia.org/wiki/Бальбек,_Руслан_Исмаилович
7. https://genshtab.info/Шенцев,_Дмитрий_Алексеевич
8. https://newssky.com.ua/mustafa-najem-i-draka-russkomirczev-za-nasledie-ohrannika-kuchmy-v-yalte/
9. https://newssky.com.ua/kak-byvshij-ohrannik-kuchmy-shepel-soprovozhdal-sdachu-kryma-rf/
10. https://arc.construction/7956?lang=ru
11. https://yugsn.ru/konsul-rf-v-shvejjcarii-predlozhil-sozdat-v-krymu-dorogu-narodov-rossii/
12. https://arc.construction/8193?lang=ru
13. https://news.liga.net/incidents/video/v-alushte-banda-deputata-gosdumy-ustroila-ponojovschinu-video
14. https://newssky.com.ua/kak-kerchenskaya-neft-otravila-okkupantov/
15. http://duma.gov.ru/news/48953/
16. https://newssky.com.ua/navalnyj-lenin-2-0-dlya-sssr-2-0/
17. https://arc.construction/7127?lang=ru
18. https://newssky.com.ua/posle-stati-newssky-kreml-nachal-slivat-krymskogo-top-kollaboranta-balbeka-i-vystrelil-sam-v-sebya/

- Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2735644.html.
Tags: ахметов, близнюк, донбасс, крим, луг%андония, прдоны, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments