Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Так скінчив автор "Шотландії до шотландців"

Алі Татар-заде
археологічною діверсією «Українські землі до українців» навіяно. Я довго пригадував, звідки вони взяли цей концепт. Ні, я не бачив солідних робіт "Германія до германців" чи "Франція до французів", але врешті згадав. Був такий вікопомний труд британського марксиста Гордона Чайлда — «Шотландія до шотландців». (Scotland before the Scots: Being the Rhind Lectures for 1944) Він видав її як маніфест свого лівацького переформування (раніше був від'явленим дифузіонистом, а тут став формаціонистом-стадіалістом). Труд його містив багато прихованої політ-агітації: Чайлд критикував Черчіля, що той "закрив кордони" з СРСР, помовчуючи, що кордони для виїзду зачинив сам же сталінський монстр (1946).
Чайлд - один з тих прекраснодухих західних діячів, які можуть роками навідувати Москву і не помічати тамтешніх репресій, геноцидів і навіть диктатури у власному ж цеху.
Як Фейхвтангер чи Арагон не бачили в притул, як щезають в застінках їхні сталінські собраття по перу, - так Чайлд не міг не бачити хочаб, що в кожний його приїзд (з 1935 по 1956 - 6 разів!) з делегацій щезали його колеги з археології та антропології. Але - не бачив! Простіше кажучи, мовчав у тряпочку.
Я вже не раз торкався теми, наскільки згубним є марксизм-ленінізм у гуманітарній науці. На словах всі ніби погоджені, проте слабко уявляють собі розмах цієї шкоди.
Адже більшість з нас дотепер юзають поняття "суспільних формацій" та "борби класів" як щось настільки доведене, наче б атом і ДНК.
Жертвами подібних поступок став і сам Чайлд, автор "Шотландії до шотландців".
Мозок підказував йому, що Енгельс у своїй класифікації стадій розвитку - цілком передрав це у Моргана, з найпримітивнішим, майже давньоримським поділом історії людства на "дикість, варварство і цівілізацію". Лукреций Кар та Овідій - і ті були більш оригінальні в історіософії, ніж класики марксизму!
Проте, прйнявши марксистське кредо, Чайлд вимушений був підлаштовувати марксистську лексику під реалії археології. З під його пера почали виходити такі нові сутності, як "палеолітчна дикість", "неолітичне варварство" та "цівілізація Бронзи".
Але нам він дався взнаки його головним витвором - зараз навіть лінивий оперує виразом "неолітична революція", дякуючи Чайлду та його високим позиціям в англомовній і світовій археології.
Як завжди з марксизмом, се була фальш від самого початку.
У творах Чайлд навіть не ставив під сумнів, що ніякої революції небуло - була еволюція. Він знав, що це тривало тисячі років, і навіть сам писав про те, що людство дуже консервативне і сприймає технічні нововведення в штики, гальмує як тільки може.
Знав він і те, що Схід подарував неоліт Заходу, і не просто дарував - а насував, накидав, нав'ялював усіма засобами (він прямо про це пише).
Це ніяк не пасувало до примитивно-орієнталістської тези Маркса про "особливий, консервативно-регресивний шлях розвитку Сходу", що його полум'яний інтернаціоналіст просто взяв готовим від найсправжніших колоніалістів і навіть расистів.
Чайлд як міг, відбілював ленінські експерименти в науці, надаючи їм респектабельності своїм попереднім, здобутим ще до марксизму, авторитетом.
Катастрофа сталася в 1956 році, коли Хрущов "разоблачил культ личности". Стривожений, Чайлд востаннє навідав СРСР.
Усі тепер вголос казали те, що можна було казати - і навіть тої самоцензурованої чверть-правди для нього виявилось достатньо.
Свою старість Чайлд планував провести за обробкою "величезного внеску" совітських археологів для виробітки всесвітньої концеації історії людства.
І ось замість шократись по бенкетах і прийомах (настрій у нього через розкриття сталіна був не той) британець поринув у звіти, креслення, узагальнюючи труди та архіви розкопок.
Він вжахнувся.
Мовчки сунув конверт з листом, коли вже їхав назад, тодішньому метру науки - Арціховському.
Той за годину вже був з конвертом в Партсобранії, поклавши на стіл і намагаючись не залишати на листі своїх відбитків.
- Я не читав! - збрехав Арціховський.
І додав:
- Мабуть, його примусили. Ви же знаєте, який жорсткий він, британський імперіалізм.
У листі Чайлд не залишив каменя на камені від радянської археології, яка давно перетворлася - а він тільки тепер "прозрів" - на тенденційний підбір фактів для партійної пропаганди.
Одразу по поверненні Чайлд негайно звільнився з усіх посад, хоча до законої пенсії залишалися лічені місяці.
На відрахункові кошти поїхав до Австралії, заліз на високу скелю - там він колись вивчав аборигенські нагірні розписи - акуратно поклав на вершині свою люльку, окуляри - і крокнув у безодню.
Поліцейські написали, що він оступився, втративши окуляри.
Чутки про самогубство, однак, поширилися миттєво - Чайлд залишався фигурою номер 1 серед живих археологів та антропологів.
Його "неолітичною революцією" ми користуємось і досі, тепер вже як недолугі копіпастери, яким сподобався гучний заголовок.
Совітські газети вийшли з некрологами, що натякали на те, що в професора поїхала криша. Мовляв, в останні роки став слабкий розумом, шаток в вєрє, буржуазна криза дотягнулась і до сього світлого ума - тричі подумайте, радянські професори, перед тим як тікати на захід.
У видрукованому після смерті збірнику "праць у стіл", - одна з них так і звалася, "Прощальний лист", - Чайлд картав себе за марно прожите життя.
Всі мої побудови і теорії будувалися на поганому грунті, - писав археолог, - я витратив все життя ганяючись за примарними цілями.
Так скінчив автор "Шотландії до шотландців".
Дотепер ця робота перевидається як класична, але з іншою, більш ранньою назвою, редакції ще 35-го року: "Передісторія Шотландії", The Prehistory of Scotland
Видавці розуміють, що марксистсько-ленінська назва достатньо скандальна для хайпу, але просто вбивча для респектабельної публіки, яка б постіснялася мати на поличці книжку з таким заголовком.
Зате теперишні археологи України, фахівці і працівники бюджетних органів науки, зараз розкручують книжку із брендом:
— «Українські землі до українців.
Як жили давні слов'яни»
Прикметно, що серія (принаймні це звучить як назва серії) розпочата не з тричі дискусійного Трипілля, не зі скіфів чи ямників, а - з давніх слов'ян.
При чому не просто слов'ян, а саме тих слов'ян, які мешкали на українських землях, тобто безпосередніх предків українців.
Захист цього "продаваємого" заголовку зводиться до смігуйочьків "але ж вони дійсно не звали себе українцями!".
Дякую за увагу

- Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2748422.html.
Tags: история, левые, пиар
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments