Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

«Дифтерія в Україні»: про хайп, жахливі міфи і спокійну реальність

Сергей Дибров / 19 января, 08:42
[Error: Irreparable invalid markup ('<p style="text-align:>') in entry. Owner must fix manually. Raw contents below.]

Сергей Дибров / 19 января, 08:42
<div><p style="text-align: right;"><i>Цей допис автор присвячує</i><br /><i>маленькому Дифтерійному Ждуну,</i><br /><i>який чекав, чекав і не дочекався.</i></p></div>
 
Є така хвороба — дифтерія.
Вона належить до категорії «небезпечних». Її можна знайти у підручниках, в літературних творах, в розповідях лікарів. Її можна побачити в лікарнях, — на щастя, в Україні зараз дуже-дуже рідко.
Колись з дифтерією все було набагато гірше. П'ятдесят років тому вона була дуже поширеною. В «лихі дев'яності» в країнах колишнього СРСР спостерігався великий спалах: за десять років в Україні було близько 21000 хворих, 696 з них померли. Приблизно стільки у нас зараз помирає від COVID-19 протягом тижня, але це не скасовує медичного факту: дифтерія — хвороба небезпечна, в тому числі для дітей.
Після 2010 року дифтерія в Україні остаточно вгомонилася. Ось дані ВООЗ про захворюваність на цю хворобу. Як бачите, в останні часи спостерігалися поодинокі випадки, і навіть не кожного року. Настільки спокійної ситуації з дифтерією не було ніколи.
<a class="piclink" href="https://dumskaya.net/pics1/pics2/c9803-1610811658.png" rel="lightbox[1]"><img class="makeframenolink" src="https://dumskaya.net/pics1/pics2/a9803-1610811658.png" alt="" /></a>
<strong>ДИФТЕРІЙНО — ІНФОРМАЦІЙНА БОМБА</strong>
А ще дифтерія мешкає в інформаційному полі. Там теж все було досить спокійно, аж поки не настало 16 січня 2018 року. В той день в українському відбулося дещо дивне: дифтерія вибухнула. На щастя, не в лікарнях: жодного випадку цієї хвороб в грудні 2017 та в січні 2018 року зафіксовано не було.
Проте в інформаційному полі розпочався справжній «дифтерійний бум»: кількість людей, які почали шукати інформацію за відповідними запитами, в один день 16 січня 2018 року зросла в десятки, якщо не сотні разів!<cut>
Що ж такого сталося, що вся країна в один день стала такою «дифтерійно-стурбованою» і почала цікавитися цією хворобою, як ніколи раніше? Все дуже просто: в той день відомий український телевізійний педіатр чомусь вирішив, що незабаром у нас розпочнеться спалах дифтерії, і <a href="https://youtu.be/LSs0cRMD9Pc?t=632">повідомив про це публіку своєму відосику</a>.
Цю не зовсім благу вість одразу підхопили українські ЗМІ, і почалося змагання в жовтизні заголовків:
<strong>1plus1.ua</strong>: «Доктор Комаровский прогнозирует эпидемию дифтерии»<br /><strong>korrespondent.net</strong>: «Ждем дифтерию: видео от доктора Комаровского в тренде на YouTube»
Ну, нормально, але ж пафосу не вистачає. Може, краще так?
<strong>glavnovosti.com</strong>: «Корь уже здесь! Ждём дифтерию. Умрет много людей! — Доктор Комаровский»
Ось, так вже краще. Або так:
<strong>rian.com.ua</strong>: «Комаровский предрек украинцам опасную дифтерию после кори»
Хм. Таке враження, що буває якась інша, неопасна, дифтерія.
<strong>segodnya.ua</strong>: «Доктор Комаровский: «Корь уже здесь. Ждем дифтерию!»<br /><strong>kp.ua</strong>: «Доктор Комаровский: «Корь это цветочки, будет хуже»<br /><strong>ostro.org</strong>: ««Будет хуже». Доктор Комаровский об опасности дифтерии после кори»
«Хужє будєт!». Зрада-зрадонька…
<strong>vesti-ukr.com</strong>: ««На пороге стоит дифтерия»: Комаровский призвал прививаться от кори» (sic!)
<strong>2000.ua</strong>: «Комаровский: вслед за корью придет дифтерия, не может не прийти» (но ето нєточно)<br /><strong>unian.ua</strong>: «Україні загрожує спалах дифтерії слідом за кором — лікар Комаровський»<br /><strong>espreso.tv</strong>: «После вспышки кори может начаться эпидемия дифтерии, — детский врач Комаровский»<br /><strong>ukrinform.ru</strong>: «Доктор Комаровский прогнозирует эпидемию дифтерии вслед за корью»
У них там черга, чи що?<br />А ось сепари підтягнулися:
<strong>rusvesna.su</strong>: ««Корь уже здесь, ждем дифтерию», — доктор Комаровский об украинских реалиях»
І ось, нарешті, квінтесенція хайпу:
<strong>obozrevatel.com</strong>: «Умрет много людей: Комаровский дал жуткий прогноз по дифтерии»
Про дифтерію почали волати, як то кажуть, з кожної праски. І ось результат:
<a class="piclink" href="https://dumskaya.net/pics1/pics2/c9803-1610812358.png" rel="lightbox[1]"><img class="makeframenolink" src="https://dumskaya.net/pics1/pics2/a9803-1610812358.png" alt="" /></a>
Звідки Комаровський вирішив, що нам загрожує спалах чи навіть епідемія дифтерії, можна лише здогадуватися. Фахівці, яких я опитував з цього приводу, лише розводили руками: «Жодних підстав очікувати на погіршення ситуації по дифтерії наразі немає, все цілком спокійно».
Щоб зрозуміти, в чому причина такого спокою фахівців, варто згадати, що це за така хвороба — дифтерія, як вона виникає і як передається.
<strong>НАРИСИ З ЖИТТЯ КОРІНЕБАКТЕРІЙ</strong>
Є такі мікроорганізми — корінебактерії. Це в цілому досить мирні істоти. Деякі з них спокійно мешкають всередині нас, деякі можуть викликати певні хвороби, а деяких навіть використовують в харчовій промисловості як закваску для твердого сиру.
А ще є такі корінебактерії, які живуть у нас на слизових оболонках рота і носа. Вони не є небезпечними збудниками, а лише харчуються нашою їжею. Якщо казати науковою мовою, вони є нашими коменсалами, тобто співтрапезниками.
Зрозуміло, що ці дармоїди зацікавлені в тому, щоб якмога довше, спокійно і непомітно жити разом з хазяїном, тихенько під'їдаючи залишки з його столу, і зовсім не хочуть завдавати йому шкоди. Власне, пристойні корінебактерії саме так себе поводять зі своїм хазяїном — людиною.
<strong>ДИФТЕРІЯ</strong>
Проте інколи ці бактерії підхоплюють вірус, який змінює в них один ген. Такі хворі бактерії «скаженіють» — починають виробляти токсин, який є дуже небезпечним для людини.
Корінебактерії, які мають токсичний (tox) ген, називають токсигенними, а хворобу, яку цей токсин викликає — дифтерією.
Фахівці-епідеміологи напівжартома кажуть: «дифтерія — це вірусна хвороба бактерій, від якої, на жаль, страждає людина».
<i>(всім «розумникам», які зараз набіжуть сюди та почнуть галасувати, мовляв, «він все бреше, ось тут написано, що — це бактеріальна інфекція, бла-бла-бла, ко-ко-ко», я раджу одразу піднятися на три абзаци вище, ще раз уважно прочитати, що там написано, і повторювати цей процес до повного просвітлення розуму)</i>
Дифтерія починається як звичайна ангіна. Людина лікується, і для колонії корінебактерій це в будь-якому разі закінчується погано. В кращому разі їх знищать антибіотиками, в гіршому — людина може навіть померти, і це залишить їх без їжі.
Тому зрозуміло, що «хворі», тобто токсигенні корінебактерії довго не живуть, а їх здорові родичі мають еволюційну перевагу. Навіть під час епідемій циркуляція нетоксигенних, безпечних штамів перевищує циркуляцію збудників хвороби в десятки й сотні разів. Проте навіть такий невеличкий відсоток може дуже сильно псувати людям життя, а інколи навіть його забирати. Як я вже казав, в 1990-ті роки в Україні хворіло 21000 людей, з них померли 696, тобто приблизно 3% захворілих.
<strong>ЩЕПЛЕННЯ І «КОЛЕКТИВНИЙ ІМУНІТЕТ»</strong>
Всі спроби створити вакцину проти корінебактерій виявилися марними, і наразі її не існує. Але щеплення проти дифтерії є: їх роблять анатоксином, тобто знезараженим токсином, який виділяють хворі (токсигенні) бактерії. Організм людини реагує на введення анатоксину і виробляє антитіла. Ці антитіла надалі зможуть нейтралізувати справжній токсин, якщо він від хворої бактерії через слизову оболонку потрапить до організму.
Така особливість щеплень проти дифтерії викликана природними причинами. Корінебактерії майже не перетинаються з захисними механізмами імунної системи людини, і навіть після перенесеної хвороби специфічного імунітету проти них не залишається. Але ж імунітет до токсину існує, і досить потужній. Саме його намагаються «змоделювати» анатоксиновими щепленнями.
Проте з точки зору епідеміології це означає, що повністю прищеплена анатоксином людина може бути носієм токсигенних збудників так само, як нещеплена. Тобто «колективного» (а правильніше казати — популяційного) імунітету проти цієї хвороби не буває.
Ба більше: є підстави вважати, що масові щеплення проти дифтерії ліквідують ту саму еволюційну перевагу нетоксигенних штамів. Людина, що отримала щеплення, не має яскравих ознак хвороби, тому що антитіла в його організмі нейтралізують токсин. Така людина залишається носієм збудника, проте не лікується і не приймає антибіотики. Це може призвести до того, що носійство у нього буде тривалим. Наразі безсимптомні носії вважаються головними розповсюджувачами дифтерії, а щеплення анатоксином призводять саме до безсимптомного носійства.
В будь-якому разі, щеплення істотно не впливають на поширення і циркуляцію збудника. А що впливає?
<strong>ЛИХІ ДЕВ'ЯНОСТІ І СПОКІЙНІ ДВОТИСЯЧНІ</strong>
У дифтерійних корінебактерій є певні різновиди (біовари), які відрізняються в тому числі вразливістю до токсигенності. Наприклад, біовар gravis вважають більш схильним до «підхоплення вірусу», і в таких випадках він виділяє в рази більше токсину, ніж інші.
Що сталося в 1990-ті роки, чому розпочався спалах? Тут було декілька чинників.
По-перше, збільшилася циркуляція корінебактерій. У людей тоді виявляли різні біовари, проте перевагу мав той самий gravis — це по-друге. Цілком можливо, що через глибоку економічну кризу, куди ми потрапили після розвалу СРСР, збільшилася кількість людей, вразливих до цієї хвороби. І головне: почало розповсюджуватися носійство саме токсигенних штамів.
Всі ці події у світі бактерій ми спостерігали як епідемічний спалах. Захворюваність збільшилася в 50 разів, зі 109 випадків у спокійному 1990-му до 5277 в найважчому 1995-му.
Спалах намагалися подолати, в першу чергу масовою вакцинацією. Охоплення плановими щепленнями дітей та дорослих вже в 1993 році перевищило 90% і довгий час трималося на рівні 97-99%. Були й позапланові масові вакцинації в багатьох областях, <a href="https://zn.ua/HEALTH/epidemiya_prodolzhaetsya.html">проте з невтішним результатом</a>. До спокійного рівня (менше ніж 100 випадків на рік) ситуація повернулася лише за 15 років — у 2005-му. Тоді біовар gravis витіснили інші, менш вразливі корінебактерії, спалах скінчився, і почався період спокою.
Цей період триває досі. На щастя, жодних підстав для тривоги ані у 2018-му, ані зараз немає. Немає збільшення циркуляції корінебактерій, немає збільшення відсотку біовару gravis, немає збільшення відсотку tox-генних бактерій. І живемо ми дещо краще, ніж у дев'яності.
Що стосується охоплення плановими щепленнями проти дифтерії, то після 2008 року воно значно зменшилося — аж до 19% у 2016-му. На захворюваність це майже не вплинуло — вона продовжувала падати. До речі, у 2016-му в Україні зафіксували лише 4 випадки хвороби.
Вангувати спалах дифтерії лише по показниках охоплення щепленнями можна було хіба що через повне нерозуміння епідеміологічних процесів, або лише заради хайпу. У випадку Комаровського важко сказати, як це було насправді. Проте хайп вийшов знатний.
<strong>МАЄМО ТЕ ЩО МАЄМО</strong>
З часу того хайпу пройшло три роки, і наразі ми маємо повне право підбити підсумки «дифтерійного ждуна» від Комаровського.
В офіційній статистиці МОЗ можна знайти три показники. Перший — це кількість виявлених носіїв нетоксигенних штамів. Ці штами не викликають дифтерію, проте цей показник показує, чи взагалі працює епідеміологічний нагляд за цією хворобою і наскільки активно циркулюють у нас корінебактерії.
Другий показник — кількість носіїв токсигенних штамів (власне збудника дифтерії). Це ще не кількість випадків хвороби, проте він показує, наскільки в середовищі корінебактерій поширене носійство tox-гена. Збільшення кількості таких носіїв є дуже тривожним сигналом.
Нарешті, третій показник — власне кількість захворілих. За українськими протоколами епіднагляду, які наразі відповідають європейським, для виставлення діагнозу «дифтерія» потрібно мати симптоми хвороби та лабораторне підтвердження носійства саме токсигенного штаму.
А тепер дивимося. За <a href="https://www.phc.org.ua/sites/default/files/2020-01/%D0%B1%D1%8E%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C-12-2019-2018.doc">даними Центру громадського здоров'я</a> МОЗУ, протягом 2018 року в країні було 10 випадків дифтерії. Для порівняння, в начебто цілком спокійному 2007 році, коли з наявністю вакцин і охопленням щепленнями все було начебто добре, в Україні був зафіксований 81 випадок.
У 2019 році, за статистикою ЦГЗ МОЗ, в Україні був зафіксований 21 випадок. Рекордним виявився жовтень, коли <a href="https://www.ukrinform.ru/rubric-regions/2805843-uzgorodskij-universitet-obratilsa-v-posolstvo-indii-izza-problem-s-syvorotkoj-ot-difterii.html">у гуртожитках Ужгородського національного університету виявили 15 носіїв дифтерії серед студентів, що приїхали з Індії</a>. Досі незрозуміло, що і як там було насправді: в різних містах посадовці та ЗМІ повідомляли навіть про якусь невідому «<a href="https://www.ukrinform.ru/rubric-kyiv/2805959-difteria-v-kieve-vrac-rasskazal-o-sostoanii-zdorova-malcika.html">нетоксигенну форму дифтерії</a>», хоча такого діагнозу взагалі не існує, і <a href="https://www.ukrinform.ru/rubric-regions/2810363-na-harkovsine-podtverdili-slucaj-difterii.html">записували хворих на ангіну до статистики дифтерії</a>. Що цікаво: відповідно до звіту, що був наданий до ВООЗ, випадків дифтерії в 2019 році в Україні взагалі не було.
І тепер рік 2020-й. <a href="https://www.phc.org.ua/sites/default/files/2020-12/%D0%9A-%D0%B1%D1%8E%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C-11-2019-2020.doc">Наразі є офіційні дані за 11 місяців</a>. Протягом січня-листопада 2020 року в Україні зареєстрували: 4 (чотири) випадки нетоксигенного носійства, 0 (нуль) випадків токсигенного безсимптомного носійства, 0 (нуль) випадків захворювань на дифтерію.
Ненульова кількість виявленого нетоксигенного носійства свідчить про те, що навіть в умовах карантину лабораторії продовжували проводити аналізи та виявляти збудники в підозрілих випадках (зазвичай це роблять при ангінах). Нульові показники токсигенного носійства і кількості хворих кажуть: погана з Євгена Комаровського баба Ванга, дуже погана.
Ванга погана, і в цілому ця новина дуже добра . Всім, <a href="https://www.stb.ua/ru/2020/12/23/difteriya-v-ukraine/">хто волає про «дифтерію в Україні»</a>, можете одразу казати, що вони розповідають про те, чого немає. А коли розводять зраду, мовляв, «сироватки на всіх не вистачить, рятуйтеся», майте на увазі: вам брешуть. НАразі в Україні є 200 доз, і якщо розподілити їх по регіонах для швидкого реагування, за поточних умов цього буде достатньо. Дуже сподіваюся, що ці дози не будуть використані ніколи через відсутність потреби.
Тому, шановні читачі, залишайтеся завжди здоровими й бережіть себе — і в медичному, і в інформаційному сенсі. Найближчим часом дифтерія вам не грозить. І кір, до речі, теж. Але то вже зовсім інша історія.
</cut>
-
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2763818.html.
Tags: dibrov_s.livejournal.com, здоров'я, медицина, піар, щеплення
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments