Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

НАРИСИ НОВІТНЬОЇ УКРАЇНИ КРІЗЬ ПОЛІТИЧНУ БІОГРАФІЮ. Нарис 112 Розкол НРУ

Борис Беспалий
24 січня о 12:46 ·
Після СДПУ(о), «Громади», НДП настала черга НРУ-Руху. Зростав статус розколотих і грюк розколів. Ось, посеред сесійного засідання,цівкою потяглась до виходу – рухівці: вийшла більшість. Зала проводила їх шелестінням подиву. Далі цитую Я. Кендзьора, члена фракції НРУ:
«Так, це сталося 19.02.1999. Володимир Черняк вийшов на трибуну, зачитав вердикт про недовіру й усунення Чорновола з посади голови парламентської фракції Руху. Називав поіменно вершителів цього акта — чітко, голосно, повільно. Було видно, що він дістає неймовірну насолоду від приниження людини, якій раніше і слова поперек боявся сказати. «Червона» частина депутатів, аплодуючи, стояла і вигукувала в більшовицькому екстазі: «Руховцы, молодцы!!! Давно бы так!» А він сидів, не опускаючи голови, i дивився просто у вічі Чернякові. Мені здавалося, ще трохи, i комуністи закричать: «Розіп'яти його!» У мене, власне, i було таке відчуття, ніби людину розпинають, мов останнього злочинця.
Тридцять однопартійців із 48-ми…
28 лютого угрупування Костенка організувало нестатутне зібрання, оголошене ними «десятим з'їздом», і проголосили Юрія Костенка «головою НРУ»… 13 крайових організацій Руху ініціювали другий етап дев'ятого з'їзду, який відбувся 7 березня 1999 року у Києві, розглянув внутрішньопартійну ситуацію та визначив політику Руху на виборах 1999 року. З'їзд підтвердив повноваження В'ячеслава Чорновола як Голови Руху та нівелював розкольницькі наміри Костенка.» https://uk.wikipedia.org/.../%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0...
В. Черняк, №2 виборчого списку, виступати полюбляв, не всі його виступи були обов’язковими, цей – обов’язковий найменше. Ю. Ключковський казав, що Черняк серед найбільших його розчарувань.
Події наростали: у парламенті постали дві фракції, поза парламентом – дві партії, кожна на базі партійних осередків, які її підтримали. Бренд «Народний Рух України» суд залишив за Чорноволівцями, Костенківці (розкольники), того ж року, організували партію – «Український народний рух», абревіатура УНР, яка подобалися В. Ющенкові, і мені теж. Коли партія перейменувалась в «Українську народну партію» (УНП) ми шкодували за УНР, членами її не будучи. Далі з обома партіями бувало різне: 19.05.2013 УНП спробувала об'єднатись з НРУ, та вже 05.10.2013 відновила самостійність.
Я ніколи не був у Русі, в жодній його іпостасі й відгалуженні, та з хвилини як почув про нього, є його симпатиком, часом співпрацював. В. Чорновіл є «героєм мого політичного роману», хоч особисто з ним малознайомий: чув і захоплювався із 1970-х, бачив на заходах у Перебудову (1988-1991), у 1991-му при партійному опитуванні в ПДВУ, висловився за його кандидатуру у президенти. В 1992-му працював в очолюваному ним штабі з ініціювання референдуму про недовіру Верховній Раді. Згодом перетинався у політичних кампаніях, на виборах, і в ІІІ скликанні. Нечисельні розмови були такі: він питав, я коротко відповідав. Після загибелі пана В’ячеслава, І. Заєць сказав, що Чорновіл мене помітив і поклав око, я був щасливий.
Після таких передумов, надам власне бачення причин і наслідків рухівського розколу. Версій циркулює безліч, спочатку ті, яких не сприймаю:
1. Зрада Чорноволові. Серед розкольників повно діячів: Ю. Костенко, І. Драч, Д. Павличко, І. Юхновський, список довгий, які не завдячували статусом, зокрема політичним, В. Чорноволу. Вони теж стояли у витоків Руху, дехто до джерела й ближче. Політична партія не є приватною фірмою, або клубом чиїхось шанувальників.
2. Корисливі мотиві. По-перше, цей наклеп ось вже за 30 років нічим не підкріплений. По-друге, ініціатори розколу й без грюкоту (гроші полюбляють тишу) могли багатократно «продатись» і «перепродатись».
3. Конспірологія. У всіх проявах: від «руки Кремля» до «пальців Банкової». Звісно, там знищити Рух мріяли, та хто ж мрією багатіє? Могли б — розвали, ще коли Рух був у апогеї. Ні, вирішальні чинники розколу – внутрішні.
Далі чинники, що видаються правдивими, хоч окремішно й частковими:
4. Особисті амбіції. З Нарису 96: «індивідуально … це була зіркова фракція. По-перше, складалась з людей гартованих у борні (визвольна сага відійшла недалеко), по-друге, було з кого обирати: потужними особистостями Рух славився. Іронія долі: через півтора року зірковий склад був серед каталізаторів розколу: зірки втомились у тіні В’ячеслава Михайловича.
5. Недостатня витримка. Ю. Костенко у виборчому списку лише під №5. Та ні для кого не секрет, що в партії від був другим, а список – то для виборців. Недарма Юрій Іванович репрезентував НРУ у Тимчасовій Президії на початку скликання. В. Чорновіл висловлював намір відійти від безпосереднього керівництва, недарма не хотів балотуватись у президенти. Та й вік підпирав. Костенко — наслідний принц. Нащо квапитись з частковим лідерством, як за порогом чатувало повне?
Може збурився темперамент? У культовому радянському фільмі «Щит і меч», після тенісу герой каже партнеру і начальнику, бригадефюреру СС: «Шеф, я в захваті не так від Вашого темпераменту, як від уміння його гамувати».
Ю. Костенко у політиці взірець витримки, а всередині – вулкан. Подібно до А. Матвієнка. І так само відривався у спорті, на відміну від Матвієнка, екстремальному - майстер спорту з альпінізму, спелеолог. Темпераментний В. Кириленко теж випрацював неабияку витримку: у дискусії ніколи не перебиває, але треба бачити, як він зривався з місця у швидкісному SAAB. Ще штрих: він за освітою філософ, і якось у розмові я послався чи то на стародавнього грека, чи то римлянина. «Хіба він видавався українською?», - здивувався пан Вячеслав.
6. Ідеологічна, політична, персональна нетерпимість. Вада притаманна усьому національному рухові, і не лише сучасному. Ще козацька старшина «мала Велике за мале, а мале – за Велике». Розкол – 1999 найбільший, а й до того відпадали гуртом і поодинці — М. Горінь, М. Поровський, В. Яворівський — тисячі.
7. Кандидат у президенти. Безпосереднім приводом розколу стала кандидатура у президенти. В. Чорновіл наполягав на Г. Удовенкові, більшість не згоджувалась. Не лише тому, що претендував і Ю. Костенко, а й тому, що Геннадій Йосипович, при всій повазі, не мав публічної харизми, відтак — і шансів на гідний результат. Як цього не бачив Чорновіл, подиву гідно. Невдовзі це побачили виборці – 1.22%. Ю. Костенко, теж не мав належної харизми — 2.17%. Особисто мені він здавався якісним кандидатом на Прем’єра. Не сталось.
8. Причина вирішальна — виконання історичної місії. Народний Рух України виник на поклик часу: відновити державну незалежність та покласти край комуністичній диктатурі. Рух цей процес уособив і очолив, звідси – його масовість і міць. У 1990-ті обидві цілі були досягнуті, місія Руху виконана, для іншої — були покликані інші. Подібне сталось з усіма народними рухами і національними фронтами на теренах СРСР та в країнах колишнього соцтабору. Побутує навіть теза, що всі переможні революційні партії після перемоги розпадаються. В абсолюті це не так, а для більшості – вірно. Рух розділився не від слабкості – від сили, не від тягаря поразок — від ваги перемоги. Місія виконана, настав час «Нашої України».
Вище – об’єктивований, ретроспективний погляд, безпосередні ж учасники переймались поточним: за ким із них піде рухівський виборець. Як з’ясувалось, ні за ким. З’ясувалось ще на виборах-1999, до появи «Нашої України».
Хтось подивується: розмірковує про підспудні рухівські розломи, а самі розкололи НДП на банальній сварці про кандидата в президенти. Це, хоч і поширена, але вигадка. НДП розкололась не на кандидатурі Л. Кучми, а на способі визначення кандидата, і ширше — на способі існування: чи бути самостійною партією, що визначається сама, хоч «за» Кучму, хоч - інакше (меншість), чи бути слухняним придатком Адміністрації Президента (більшість).

Фотографія групи рухівців з наступного, IV скликання, на жаль, частина фотоархіву з третього занапастилась.

- Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2781994.html.
Tags: вибори, история, україна, унп
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments