Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

НАРИСИ НОВІТНЬОЇ УКРАЇНИ КРІЗЬ ПОЛІТИЧНУ БІОГРАФІЮ. Нарис 114 Ліві кандидати – 1999

орис Беспалий
Якщо фаворитом президентських виборів-1999 був президент Л. Кучма, то його основними конкурентами були ліві, а у разі узгодженої кандидатури — ще й реальними. Чого так ? На восьмому році Незалежності.
Перше — масова совкова ностальгія, як реакція на погіршення повсякденного життя. Мірило — не зубожіла Перебудова, яку асоціювали з реформами, а брєжнєвський «розвитий соціалізм».
Друге — тривале перебування в соцтаборі. Станом на 1999-й, усі дорослі, крім літніх із Західних областей, іншого, крім соціалізму і наступного безладу не відали. Існує психологічний тюремний синдром — потяг учорашнього в’язня до звичної тюрми.
Третє — десятиліття промивання мізків і, як наслідок, масова комуністична й соціалістична свідомість. Окреме спасибі західним лівим: барбюсам, драйзерам, роланам, фейхтвангерам, що на всі лади вихваляли Сталіна з його соціалістичним раєм, хоч самі «катувались в капіталістичному пеклі». Одній із супутниць Б. Шоу, у показушній поїздці Радянським Союзом, засмердів поставлений поруч вагон із в’язнями, який, на її думку, слід було відігнати у тупик, щоб не псував картинки щасливого життя.
Тема досі актуальна. Хоч іншого соціалізму, окрім сталінсько-брєжнєвського («повний і остаточний» (Сталін), «розвитой» (Брєжнєв), у світі не було, заднім числом це слово відмивають: то, мовляв, у них соціалізм був неправильний, а привид правильного ще блукає за морями за горами, то вигадали «соціалізм шведський», хоча шведського бараку у соціалістичному таборі ніколи не існувало.
Західні ліві: комуністи і соціалісти паразитують на капіталізмі, який створив там високий рівень життя, і який вони потроху протринькують,. І у нас розвінчання соціалізму замало, а в житті і мізках його забагато. Ідея соціалізму – життя за чужий рахунок, практика – державне рабство.
Не так давно в Україні проведено дослідження: спочатку респондентам поставили загальне питаннч щодо лівий/правий. Переважна більшість – праві. Перейшли до розшифровки: економічних, соціальних, управлінських питань — суцільна лівизна. Такі й партії: титул – правий, зміст – лівий. До слова, тільки доконані соціалісти й комуністи можуть заперечувати ринок земельних ділянок як такий, у принципі.
Постає питання: чого ж ліва більшість часто обирає інших кандидатів? А того, що на виборах часто критерії інші: державна незалежність, національна ідентичність, практичний розвиток територій, адмінресурс, підкуп тощо.
А чи могли ліві перемогти у 1999-му? Категорчність заднім число не випадає, але шанс мали. Якби виставили узгодженого кандидата, і то не кожного. Подам табличку простеньку:
Лівий 1
Лівий 2
Правий 2
Правий 1
Спочатку поміркуємо абстрактно: які з номерів «1-ші» чи «2-гі» мають вищв шанси? Вочевидь другі, бо Лівий 2 захоплює власний електорат + лівіший, а при якісній виборчій кампанії, може посунутись і управо. Правий 2 – дзеркально.
Тепер конкретно:
Л1: П.Симоненко
Л2: Н. Вітренко
Л3: О. Мороз
П1: Л. Кучма
Вочевидь найвищі шанси у О. Мороза, але тільки у випадку, коли б і П. Симоненко, і Н. Вітренко його підтримали. Та хоч усі вони належали до лівої парламентської більшості, і дружненько голоснули за О. Ткаченка та А. Мартинюка, персонально були непоступливими, та й любили один одного як вовк редьку. «Якби революціонери ненавиділи буржуїв хоча б у половину так, як вони ненавидять один одного, тяжко прийшлось би світовому капіталу» (Марк Алданов).
Може видатись, що попереднє узгодження байдуже: усе одно як лишиться один Кучма й один лівий, то останньому перепадуть усі ліві голоси. Так, та не так.
Перше. Голоси, що правіше відійдуть не завжди.
Друге. Наперед узгоджений кандидат отримує комулятивний ефект єднання, неузгоджені — павуки у банці, їх протистояння перекидається на виборців, спричиняє ефект зворотній – взаємного відштовхування. «Лев не бореться з китом» - найжорсткіша боротьба між політично найближчими.
Третє. В запалі боротьби, близькі кандидати, їхні команди та прихильники, часом такого взаємно нагородять, що й брехні не треба. А у другому турі їх ідеологічний опонент розвине подачу.
Четверте. Узгоджений кандидат вийде у другий тур з кращим результатом, що має неабияке психологічне значення. Забігаючи наперед, солідний відрив Л. Кучми у 1-му турі здорово йому поміг (36.49% у Кучми проти 22.24% У Симонека).
А тут ще специфічний елемент: Н. Вітренко персонально обрушувалась не на Кучму, а на Симоненка й, особливо, на Мороза. Позаяк «ворог мого ворога – мій друг» - Адміністрація Президента Вітренко не пресувала, а навпроти (куратор О. Разумков).
Недарма при реєстрації їх кандидатами у президенти, Л. Кучма і П. Симоненко дружньо потисли руки, й побажали один одному зустрічі у фіналі: кращого варіанту у Кучми не було. Тож Л. Кучма з командою, ще до виборів добре постарались, забезпечивши непогану стартову диспозицію. При невеликій популярності і непереконливих результатах першої каденції.
Наведені міркування повною мірою ми використали на наступних виборах-2004: наш кандидат В. Ющенко напоказ видавався лівішим, ближчим до центру, за інших потенційних кандидатів, його узгодження сталось перед виборами, тож брудом поливали тільки вороги, а кумулятивний ефект дозволив виграти вже перший тур.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2782811.html.
Tags: история, левые, піар, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments