Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Рецензія на проект Закону України «Про систему громадського здоров’я» №4142

Олексій Валерійович Галімський
Галімський О.В., з співавт.
Рецензія
на проект Закону України «Про систему громадського здоров’я» №4142
(2 версія, від 03.02.2021, на текст до першого читання
з урахуванням пропозицій профільного комітету від 02.02.2021)
І. Резюме
За результатами вивчення проекту Закону України «Про систему громадського здоров’я» (далі – «законопроект») вбачається наступне:
1. Законопроект повністю виводить поза конституційно-правове поле інститут Головного державного санітарного лікаря України, зокрема:
1.1. Законопроект не передбачає існування посади Головного державного санітарного лікаря України, окремого механізму призначення на неї або звільнення з неї, оскарження його рішень, а лише «виконання повноважень Головного державного санітарного лікаря України», заступником керівника ЦОВВ (МОЗ).
1.2. Законопроект наділяє відповідного заступника керівника ЦОВВ повноваженнями давати «обов’язкові до виконання доручення ЦОВВ…». Відповідні повноваження в системі органів державної влади України є виключно у Прем’єр-міністра України.
1.3. Законопроект передбачає можливість покладання обов’язків Головного державного санітарного лікаря України заступником керівника ЦОВВ на одного з своїх заступників. Існування посади «заступника заступника ЦОВВ» чинним законодавством не передбачене.
1.4. Законопроект наділяє відповідного заступника керівника ЦОВВ ініціювання перед Кабінетом Міністрів питання встановлення карантину від імені. Чинне законодавство наділяє такими повноваженнями виключно міністрів, що за посадами є членами Кабінету Міністрів України.
2. Законопроект передбачає існування мережі центрів контролю та профілактики хвороб ЦОВВ що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, які за текстом законопроекту «є юридичними особами будь-якої організаційно-правової форми». А на керівників таких центрів «покладається виконання повноважень головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративно-територіальної одиниці».
Цим фактично передбачається створення територіальних підрозділів Міністерства охорони здоров’я представлених однією особою, правовий статус якої не визначений.
Вказаним посадовим особам надається право надавати «обов’язкові до виконання доручення територіальним органам центральних органів виконавчої влади», чим порушується принцип єдиночальності у роботі ЦОВВ, який передбачений Законом України «Про центральні органи виконавчої влади»
3. Пунктом 3. Прикінцевих та перехідних положень законопроекту доручається «Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня публікації цього Закону внести зміни до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Натомість внесення змін до законів України можливо виключно прийняттям нових законів, належить до повноважень Верховної Ради України встановлених Конституцією України.
4. Законопроект спотворює зміст та скорочує обсяг діяльності держави із забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення визначеної Конституцією України обов’язком держави.
5. Законопроект вводить в правове поле не властиве науці та практиці охорони здоров’я України поняття “громадського здоров’я”. Законопроект наділяє його штучним, не існуючим у суспільно-правових відносинах змістом, по суті витісняючи за межі правового поля України та спотворюючи поняття профілактичної медицини та охорони здоров’я.
6. Законопроект скасовує значну кількість норм права, залишаючи неврегульованими належним чином правовідносини в забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
7. Законопроект має переважно декларативний характер. Більшість його норм не є нормами прямої дії.
8. Законопроект делегітимізує діяльність Держпродспоживслужби, в сфері санітарно-епідемологічного благополуччя повністю виводячі таку її виводячи її поза правове поле та позбавляючи її будь-яких адміністративних повноважень у цій сфері через скасування Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Окремо законопроект скасовує норми закону № 1113-IX від 17.12.2020 прийняті з метою забезпечення протидії пандемії COVID-19, внаслідок цього зазначена діяльність Держпродспоживслужби опиниться поза правовим полем.
9. Прийняття даного законопроекту вимагатиме від МОЗ України невідкладного напрацювання значної кількості проектів законів та напрацювання великого обсягу підзаконних актів (в тому числі значної кількості Постанов КМУ), а також їх взаємного узгодження у стислий термін, що в умовах надзвичайної ситуації, спричиненої пандемією COVID-19, є нереальним.
10. Законопроект безпідставно обмежує повноваження та скасовує низку функцій Кабінету міністрів України, МОЗ України, органів державної влади, обласних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
11. Законопроект штучно та безпідставно обмежує нагляд з боку ЦОВВ, уповноваженого з питань санітарного та епідемічного благополуччя населення, за господарською та іншою діяльністю (зокрема водопостачанням, використанням пестицидів, ГМО-організмів, у військовій сфері, радіаційного контролю), скасовує обов’язок їх інформування про епізоотії.
12. Законопроект вводить у правове поле та/або змінює велику кількість визначень та термінів. Проте значна частина нових визначень є викривленими, не відповідає усталеній термінології, частково або повністю не відповідає змістові відповідних понять і явищ, а також суперечать визначенням відповідних термінів, що містяться в інших чинних законах.
13. Законопроект містить значні корупційні ризики.
14. Законопроект значною мірою не відповідає усталеним правилам нормотворення, містить внутрішні суперечності.
Висновки:
Законопроект являє собою втілене у вигляді нормативно-правового акту органічне поєднання правового нігілізму, абсурду, логічного хаосу, та інтелектуального занепаду.
Зважаючи на все зазначене вище, законопроект не підлягає подальшому доопрацюванню та має бути відхилений.
В разі прийняття Верховною Радою законопроекту в цілому рекомендоване застосування права вето Президентом України.
Основні існуючі проблеми нормативного регулювання захисту населення від інфекційних хвороб забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення можливо вирішити оперативно без внесення змін у закони України у короткостроковій перспективі – шляхом прийняття підзаконних актів (постанов Кабінету міністрів України, наказів МОЗ України).
___________________________________________________

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2790595.html.
Tags: анализ, дебіли, здоров'я, карантин, мировое правительство, україна, щеплення
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments