На кавовій гущині не гадаю, ґрунтуюсь на фактах. Насамперед, з’ясовував з друзями стан україно-російських справ та цілі учасників і зацікавлених. Вийшло таке:
1. Україна і Росія юридично у стані миру, фактично — війни. Сам на сам Росія дужча.
2. Ціль України — повернення Криму та ОРДЛО станом на 01.01.2013.
4. Ціль Заходу, як на мене, — припинити конфлікт у будь-який спосіб. Паліатив – заморозити й сховати в довгий ящик.
3. Щодо цілей Росії є розходження, варіанти: 1) тримати стан невизначеності; 2) виторгувати щось в України чи Заходу й повернути окуповане Україні; 3) повернути окуповане Україні з особливим статусом, як постійну болячку; 4) виснажити ОРДЛО пограбуванням, а Україну їх відновленням, і потім повернути. Їх і розглянемо.
Точно їх цілей ми не знаємо: категоричність недоречна, радше вірогідності.
1. Гіпотетична ціль — «тримати стан невизначеності».
Аналіз. Поточно – так, а кінцево? Нащо Росії увічнення цього конфлікту? Такі військові операції й витрати заради прикордонної невизначеності? Логічної відповіді немає. РФ тримає невизначеність доти, доки обставини не дозволять їй корисливо визначитись.
2. Гіпотетична ціль — «виторгувати щось в України чи Заходу й повернути окуповане Україні;».
Аналіз. Як тактика – безсумнівно, а як кінцева ціль? Нелогічно. По-перше, втрати і витрати. Що можна виторгувати, аби їх компенсувати, не кажу вже перевищити? По-друге, 7 років достатній час щоб бажане заявити і отримати. По-третє, торгуватись у Росії є чим, Захід так радіє щонайменшому російському послабленню. По-четверте, це значить, що пріоритетом Росії є майнова користь, насправді — територія.
3. Гіпотетична ціль — «повернути окуповане Україні з особливим статусом, як постійну болячку;».
Аналіз. Творити й посилювати слабкості сусідів – класика: стратегія загальна й віковічна. До агресії таким був Крим. Росія його окупувала, нащо їй ціль обернена назад, від більшого до меншого? Навіть у ОРДЛО рашка просунулась далі, взяла їх під контроль. Слабкості у нас Росія намагатиметься творити, претендентів, на жаль, вистачає, але навряд чи за рахунок вже окупованого.
4. Гіпотетична ціль — «виснажити ОРДЛО пограбуванням, а Україну їх відновленням, і потім повернути.»
Аналіз. А в чому тут російський інтерес? Спостерігати наше зубожіння? Город городити щоб подивитись як у сусіда хата горить? Їм що наші справи важливіші за власні?
Спільні системні вади усіх варіантів:
1) пальба у горобців з гармати. Масштабні військові операціі, іміджеві й фінансові втрати, санкції заради чого? Мізеру.
2) Неприйнятність для російської громадської думки: якщо Путіна кинуть, то не за відсутність демократії, не за убогий рівень життя, а за поступку підконтрольних територій.
3) Антиісторизм. Росія ніколи не мала пріоритетом багатство, життєвий рівень тощо, а завжди — прирощення територій. Кінцева ж ціль визначається національним пріоритетом. Переконаний — для РФ це включення до свого складу і Криму, що заявлено, і ОРДЛО, що не заявлено, але фактично робиться.
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2826396.html.
Journal information