Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

А кому ще виходити? Крім тих, кого поховали..

Diana Makarova
Тягнулись малими ланцюжками, сповзались незначними групами. Хтось звично кульгав. Стояв в натовпі інвалідний возик. Підходили ще ті, хто спізнився. Іноді зупинялись, лунав ляскіт долоней по софтшелу. Софтшел - таке собі маскування для військових. Військових видно одразу, що б вони не вдягнули. Окремими групами, парами, поодинці стояли фронтові медики. Було кілька волонтерів. З сім'єю поруч два капелани. Йшла служба над гробом. Готова вже могила зяяла поруч. Вітер шмагав прапори над Алеєю фронтовиків. Мерз військовий оркестрик. Мерзли мідні труби.
Малі зараз похорони військових.
А коли вони були великими...
Десь в Києві йшов обшук у волонтерки й співачки. Вона кликала на допомогу. Кілька чоловік прибули.
Малі зараз обшуки, камерні.
Добре, що поруч адвокат, мислила я собі. Адвоката допоміг знайти фронт.
- Це ми з тобою вдруге ховаємо разом, так? - питалась я в товариша.
- Так. - відповідав він коротко.
- А знаєш, я вже всьо. - казав, помовчавши.
- Дембель? - сумно всміхалась я.
- Дембель. Хай їм чорт, при такому комбригу служити, себе не поважати.
- Але ж ти мене знаєш. Як тільки загориться, я повернусь. - додавав він похапцем.
- Та чи ж я не знаю... - відповідала я.
- Він же з тих, перших? - стиха спитала Санді.
- Так. - коротко відповіла я.
Кульгаючи звично, йшли ті, хто були першими.
- Слов'янськ.
- Бахмутка.
- Авдіївка.
так звично відмічала я тих, кого вгадувала під масками. Чітко пам'ятала, де кого побачила уперше, де з ким знайомилась. Болісно намагалась згадати тих, кого забула. Просто знайоме обличчя - і потім спалах, ось позиція, ми тут, приїхали до них. Згадала. Раптове полегшення, неначе конче необхідно згадати позицію і позивний. Більше нічого не потрібно, пам'ять сама потягне ланцюжок. Чомусь, здавалось, чітко бачилось, хто вийде знову, раптом загориться. Та, мабуть, майже всі і вийдуть.
Крім тих, кого поховали.
Тремтіли ноги. Чиїсь міцні руки тримали, чиїсь тоненькі плечі були поруч. Сутність цих надмогильних натовпів - спільне горе. А ще - завжди чиясь рука поруч і всі все розуміють, пояснювати не треба. Коротко перекидувались питаннями і так же коротко відповідали. Як називали паролі на блокпості.
Стояв невеликий натовп людей над могилою. Там були всі, хто спиняв ворога. Цікаво, хто з них знову вийде?
Та, мабуть, майже всі і вийдуть. А кому ще виходити?
Крім тих, кого поховали...
Текли людські весняні ручаї до готової вже могили, до закритого гроба. Холодно навесні на цвинтарі.
На цвинтарі завжди холодно.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2836021.html.
Tags: война, леді діана, майдан
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments