Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Нарис 121 Референдум може все?

Борис Беспалий
НАРИСИ НОВІТНЬОЇ УКРАЇНИ КРІЗЬ ПОЛІТИЧНУ БІОГРАФІЮ
Скинутий оксамитовим переворотом екс-Голова ВРУ О. Ткаченко прорікав: «Верховна Рада може все». Думка не загальна, а ось - «Референдум може все» - майже. Хоч це та ж Диктатура більшості. На щастя, є оті «майже», які часом захищають від надуреного натовпу здоровий глузд і демократичні цінності. Так сталось і в Україні – 2000.
Жадоба згубна не тільки фраєрам, а й геніям, популярна альтернатива: а якби Наполеон не посунув у Росію? Кучма не геній, але й не фраєр, однак жадоба і його як не згубила, то підкосила – дала впливових ворогів і підмочила репутацію.
14.11.1999 року він виграв другий термін, 22.12.1999 змінив уряд (неформальна парламентська більшість), 21.01.2000 – більшість формальна. Закортіло повертіти Конституцію, аби робити що завгодно, хоч і довічно лишатись президентом. Як добрий солдат мріє стати генералом, так кожний президент мріє зостатись президентом. Приклади муляли очі: колишні республіки СРСР. Вони підказували й спосіб - референдум.
Відомий демократ, президент Туркменістану Сапармурат Ніязов – Туркменбаші, подарував свято демократії у січні 1994го: його 5-тирічну каденцію народ продовжив до 2002-го. Явка – 100%, за - 99,99 %. У березні 1995-го узбекський референдум продовжив мандат І Карімова до 2000-го, у квітні, казахський – Н. Назарбаєва. А в тому ж серпні — переділив повноваження від парламенту до президента. О. Лукашенко 17.10.2004 упорав референдум про вилучення із Конституції обмежень на кількість президентських строків. 77,3 % виборців - «за», не Туркменістан, одначе!
Влада святе, але й повноваження не зайві. У січні та серпні 1994, а згодом у 1996, 1998, 2003 киргизькі референдуми посилили президента, послабили парламент, викреслили з Конституції низку демократичних формулювань.
І вся та лабуда йде через референдум про безпосереднє внесення змін до конституцій. Було кого Л. Кучмі наслідувати. Свербіло так, що не чекаючи утворення більшості, 15.01.2000 видав Указ про призначення референдуму за народною ініціативою на 16.04.2004 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2000#Text
. Видав «На виконання вимоги більш як трьох мільйонів громадян України», а що поквапом, то над парламентом же має висіти сокира.
«Народна ініціатива» термін умовний, невже трьом мільйонам одночасно спаде на думку одне й теж? Та й меншість, хоч і значна, – ще не народ. Не секрет, що за цією формулою насправді ховається чи влада чи опозиція. В парламенті циркулювало, що честь народу, наряду із Л. Кучмою, поділяв і О. Волков.
Почали не з продовження президентства (хоч і з цим не забарились. До слова, у Конституції-1996 парламент підшестерив і півроку президентові додав), а з наїзду на парламент:
Питання 1) "Чи висловлюєтеся Ви за недовіру Верховній Раді України
XIV скликання і внесення у зв'язку з цим доповнення до частини
другої статті 90 Конституції України такого змісту:
"а також у разі висловлення недовіри Верховній Раді України
на всеукраїнському референдумі, що дає підстави Президентові
України для розпуску Верховної Ради України?";
Коментар. Удар комбінований: Раду й отримати право розпускати референдумом наступні.
Питання 2) "Президент України може також достроково припинити
повноваження Верховної Ради України, якщо Верховна Рада України
протягом одного місяця не змогла сформувати постійно діючу
парламентську більшість або у разі незатвердження нею протягом
трьох місяців підготовленого і поданого в установленому порядку
Кабінетом Міністрів України Державного бюджету України".
Коментар. Розширення підстав розпуску парламенту президентом. В такому вигляді вважаю недоречним, але тут не обгрунтовую.
Питання 3) "Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської
недоторканності народних депутатів України і вилученням у зв'язку
з цим частини третьої статті 80 Конституції України: "Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані?";
Коментар. Згоден.
4) "Чи згодні Ви із зменшенням загальної кількості народних
депутатів України з 450 до 300
Коментар. Згоден.
5) "Чи підтримуєте Ви необхідність формування двопалатного
парламенту в Україні, одна з палат якого представляла б інтереси
регіонів України і сприяла б їх реалізації
Коментар. Вважаю недоречним, але тут не обгрунтовую.
6) "Чи згодні Ви з тим, що Конституція України має прийматися
всеукраїнським референдумом?".
Коментар. Згоден частково: прийматись представницьким органом, затверджуватись референдумом, як Акт проголошення незалежності в 1991-му.
Депутати поквапились подати до Конституційного Суду двічі: 103 108 народних обранців оскаржили конституційність Указу, і вже 27 березня 2000 року високий суд виніс Рішення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-00#Text
Швидкості зумовлені призначенням референдуму на 16 квітня, хто ж після бійки кулаками махає?
Рішення Соломонове: не таке мудре, а таке ж компромісне: 1-е і 6-е питання скасовано, інші - ні. Мотиви ясні: зараз парламент не розпускати (налякати й підкорити), а прийняття Конституції референдумом – б’є по КСУ: його роль у внесенні змін до Конституції із першорядної стане нульвою.
Мотиви не правові, юридично всі питання нікчемні: як не проголосують – правових наслідків жлдних, що невдовзі справдилось. В кожному разі, пропозиції референдуму треба дублювати законопроектом про зміни до Конституції так, ніби референдуму й не було! Для чого ж город городити? Для психічного тиску на парламент, щоб проект не завалив: народ вимагає. Нормальний КСУ мав визнати усю затію неконституційним марнотратством (чим у підсумку і обернулось), але ж то нормальний, який служить Закону, а не президенту.
Почалось передбачувано: усі питання більшість підтримала з розкидом від 82.9 до 91.1 відсотка, а потім — облом: попри шалений тиск, парламент референдум не імплементував - Конституцію захистив. Кавалерійська атака на Конституцію захлинулась. Якою б не була Верховна Рада України, але довела: Україна - не пострададянський заповідник авторитаризму.
У «Голосі України» писав: 02.03.2000, «Від референдуму до хаосу лише крок», 11.05.2000 «Глухі кути і лабіринти референдуму», а голосував, звісно, «проти». Це одна із ситуацій, коли депутатським прапорцем у лацкані піджака пишався.
Сутність була не у змісті питань, яким б слушними деякі, а хоч би й усі, не видавались. Сутність – у способі: зміна Конституції не в порядку нею ж передбаченому (Розділ ХІІІ), а напряму референдумом. Протореним шляхом новоявлених псевдонародних диктатур, див. приклади вище.
На захист більшості: зазвичай вона має рацію, та часом нею маніпулюють. Найперше – властивістю кидатись на Змісти, як миша на сало, не помічаючи ні кота, ні мишоловки. Пастка в тому, що неправедно ухвалюючи правильне, освячуємо згубний шлях.
Що ж до заголовку, чи «Референдум може все?» - відповідь негативна. Як усім змістом цього Нарису, так і простим життєвим: Чи можна через референдум оженити?

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2841947.html.
Tags: история, медведчук, піар, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments