Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Казочка до 8 березня

Алі Татар-заде
- Справа сурйозна, - сказав князь, обвівши гридницю похмурим поглядом.
- Ця Яга живе в нас давно. Ще мій прапрапра... коротше, предок дав їй то болото. Не думав, що вона стільки протягне. А вона все там. Ну, а зараз, ви знаєте, нові шляхи, перегляд торгових напрямків, переміна оборонної ланки - коротше, треба стару ізвести, щоби і духу її там не було. Але силою не хочу. Та чесно кажучи, якби й хотів - вона сильна, і тілом, і прокльонами, і взагалі, що люди скажуть. Силою необачливо діяти. Треба щось незвичне.
Стояли гридні, мовчали. Великий за середнього ховався, середній - за меншого, а меншому і сховатись нема за кого!
- Ми цей, того. Шось придумаємо, - нарешті сказав старший дружинник. - Треба думати.
- Тьху ти. Ото кормлю вас, пою, дбаю, а як треба щось - ніякого толку.
Аж тут черговий доповів, що приїхав якийсь заїжджий молодець. Прохається в дружину до князя.
- Взагалі-то у нас повний комплект, - сказав старший дружинник.
- Угу. А користі з того комплекту... - князь було знову засумував, але раптом його чоло осяла думка.
- Зови, чого встав. Зови гостя дорогого.
Молодець увійшов та випнувся навструнки:
- Радий служити князеві! Звати мене...
- Чекай, чекай. Що ж ти прямо з дороги отак. Ти сядь, мед попий, хліб, м'ясо поїш. Хіба ми не гостинні?
А коли молодець наїівся і вже почав був дрімати, князь підсів до нього і сказав:
- Є справа. Така, знаєш, нескладна, але деликатна. Вважай це своїм випробуванням.
І він повторив те, що оповідав дружинникам.
- Завдання почув! Їду виконувати!
Тільки бачили, як на коня садився, а як поїхав - то вже й слід простив.
- За що ж ви його так, княже, - обережно гмикнув старший дружинник.
- Ну ти сам казав: комплект у нас. Але раптом у того молодця щось вийде - тоді я вже повернуся до питання вашого комплекту, перегляну вашу складову.
- Ги, ги, - сказали гридні. - Щось вийде у нього, а якже.
Молодець їхав ні довго ні коротко, а був вже на тому болоті.
Яга вийшла зустрічати його здалеку, зачувши молодця по нюху.
- Доброго дня тобі, красний молодцю, - почала вона.
- Жінко, - відповів їй молодець. - Нащо ти назвала мене красним?
- А що такого? - здивувалася Яга.
- Ну як то що такого? Хотіла сказати що я рудий?
- Та ні, звісно.
- Так я і думав. Отже, ти натякаєш на мою чоловічу красу.
- Та чого ж натякаю, красавчик. Так прямо і кажу...
- Отже, ти не сприймаєш мене як особистість? Ти розумієш, що прямо в лоба кажеш, що тебе цікавить моя краса, тобто моє тіло? Тобто, ти щойно оголосила мене об'єктом своїх хтивих бажань.
- Як же до тебе звертатися, е, хоробрий молодце?
- Ага! Хоробрий - це ти так вимагаєш, щоби я узгоджував свою поведінку із твоїми уявленнями про риси узагальненого чоловіка. Але перед тобою особистість, яка між іншим зовсім не зобов'язана відповідати твоїм стандартам.
- Та що ж такоє, - здивувалася Яга. - Може ти добрий молодець? На доброго, чай, не образишся?
- Добрий то й добрий, але чому ти звеш мене молодцем? Ти акцентуєш увагу на кричучій різниці поміж твоїм і моїм віком?
- Та нє... ніби нє. Вже не знаю. Ну ти ж молодець, так?
- І що що я молодий? А колись стану старим. А ти сприймаєш мене тільки тому що я молоденький, а зі старим би поводилась інакше?
- Мабуть, так, інакше.
- От бачиш, Яго, яка ти упереджена. А що як я лише виглядаю молодо? А що як я не відчуваю себе молодим? Або врешті решт я не хочу щоби ти сприймала мене молодо? Може я вже стара досвідчена людина, тільки душею, а не тілом. А ти примушуєш мене прийняти умови, за якими моя зовнішність, мій вік, моє молоде пружне тіло - це головний предмет нашої бесіди. І при чому отак - одразу, при першому знайомстві!
- Ну, як же тебе звати. Прямо не знаю. Чоловіче?
- Чоловіче - це наполягання на тому, що у нас із тобою нижче пояса різна конституція тіла.
- Людино?
- Ви що, расистка?
- Рус?
- Націоналістка?
Очи старої хитро примружились, і в них промайнув нехороший вогник.
- А чого ти заладив: сексист-ка, расист-ка, націоналіст-ка. А чи відаєш ти, що зараз приставляєш применшувані суфікси та афікси, аби применшити тим самим мене як жінку? Показати, що первісний стан іменника - чоловічій рід, а жіночий - лише відмінювання від нього, і просунути мені теорію, буцімто у мові вже заздалегідь відбито порядок речей, за яким усе жіноче має вторинне, другорядне, упосліджжене становище? І що ти проголошуєш тут давно віджилі, стародумні теорії, які розкритиковані структуралістами, конструктивистами, позитивістами, нонконформистами та постнеокласицистами!
З кожним новим словом Яга зрастала у розмірах, стаючи все більше і страшніше.
А останню фразу молодець вже не чув, тому що вона його проковтнула.
- Отак би одразу, - промовила Яга, погладжуючи себе по животу. - Іш ти, добрий не добрий, красний не красний. молодий не молодий. Дуже навіть молодий. Он як гарно пішов. А свіжий! Мабуть, років вісімнадцять. Давно такого не їла.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2850577.html.
Tags: левые, мировое правительство, піар, юмор
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments