Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

"беспощадный русский бунт" - абсолютний міф

Roman Eridan
от що про добровольців прояснилось
капітально підісрали самі собі.
Ті, хто топив за російськість Криму і Донбасу. Росіяни (россияне) і білоруси.
Стало ясно, що попереду важкі "свинцеві" порядки в Білорусі, та і в Росії погіршуються. Поступово. "Пару лєт" можна відхватити просто так, "рядом стоял".
"Заставляють вибачатись" як колись було лише на Кавказі, кавказько-середньоазіатські порядки поступово поширюються на всю Росію; підерські мокасіни, бородки, цьомки-бомки. Якісь дагестанські продовгуваті лиця "удивленные".
Це не відбувається швидко, слід сказати. Досить так "вкрадчиво". Але їх влада нікуди не спішить, не має потреби. Ібо знає з ким має справу. В країні вже давно нема ні прибалтів, ні грузинів, ні українців-западенців. Є лише кавказці, і то на привілйованих правах. Тож винт закручувати можна як завгодно довго, і як завгодно сильно, якщо стосується власне росіян. Іваново, Рязань, Калуга, Бугульма, оце все.
Якби Крим і Донбас досі були під українською юрисдикцією, в важкі, свинцеві часи, там можна було б збиратись. "Радикально налаштованим молодикам" (с). Готуватись. Вчитись стріляти і т.п.
Як іноді це вони і робили до 2014.
Користуючись толерантністю східних українців до "російства", і дуже м'якими українськими порядками.
Знаєте що? А давайте чесніше - м'якими галичанськими порядками, поступово поширеними пізніше на всю Україну. При Кучмі би попробували якісь молодики десь зібратись.
Отже, епічно просрали запасну базу.
Поєднавши це з нападом на безпосередньо українство.
усугубили
дуже важливо, що багато хто - не тільки словесно підтримували, а ще і добровільно, без жодного примусу, поїхали вбивати.
Не маючи нормальної свободи в себе, вони ще умудрились зменшити потенційну територію, "де можна збиратись"
Можна собі уявити, що ФСБ зробить з товаріщами які б захотіли зібратись в Криму "поговорить о жизни".
Тепер, після катастрофічного злочину проти "українства", поєднаного з катастрофічною же недалекоглядністю щодо свого "російства" - шлях замурований
недооцінили важливість існування "ліберальної України де можна перешифруватись"
коли б захотіли тамтешні борцуни поборотись з кривавою гебнею, для цього приїхавши в Україну. То тутешні злопамятні, умовно кажучи, розвернуть кулемети і вжарять по борцях, що кричать "я свой!" і приближаються по "контрольно-следовой полосе". А ззаду по них вжарить з вишки бдітєльний товаріщ Карацупа. І пси напоготові, слюна капає. Як завжди.
"густопсовые", як каже Кашин, порядки. "Все как мы любим"
Такі як Квачков чи Калашніков-Кучеренко поступово приходять до капітансько-очевидного висновку, що "чтобы освободить русский народ, надо сначала взять Москву". Це говориться дедалі частіше.
Але ще НЕ готові відкрито визнати, що "Крим і Донбас це Україна і повинні бути повернуті", яким би катастрофічним приниженням російського національного духу це не було.
Власне, українцям робити нічого не треба. Просто спостерігати, як закручується винт, як по полосі біжать недострілені.
В якості приємного, втім необовязкового бонуса можна дбати щоб "товарищи" (ті хто не пішов воювати за Росію - але внутрішньо міг би!) - не користувались в Україні завищеним рівнем халяв, і завищеним рівнем свобод. В Україні для них має бути так же "густопсово", як в Росії, або і ще гірше.
Але комізм ситуації в тому, що про це можна навіть не турбуватись: українська олігархія і бюрократія цілком здатні перетворити в пекло життя підконтрольної популяції. Щоб товарищи "зажили как в аду", достатньо просто нічого не робити.
Поступово важливість українського лібералізму стала очевидна навіть свиням Шуфричу чи Рудьковському. Рудьковський, відсидівши кілька років в російській тюрмі, заявив в Борисполі, що "ми не цінуємо нашу свободу". Шуфрич сказав, що "сьогодні Україна вже нічим не відрізняється від Росії і Білорусі", і з цим, вважаю, треба товарищей привітати: адже про це мріяли, можна сказати, кілька поколінь товарищей.
"беспощадный русский бунт" - абсолютний міф. Про це можна було говорити в 1600, 1800, 1905, 1920, може навіть в 1993. Але зараз потенційні "бунтарі" або емігрували, або спились, або служать в ФСБ. Тому нинішня ситуація може тривати як завгодно довго: хоч 50 років.
Колись неприємно вразило, виявляється, з Білорусі воювало в кілька раз більше добровольців "За Росію", аніж "За Україну". Тому "Живе Беларусь" при "Не знаю чий Крим" - це теж треба витягувати і пригадувати, бо там це "як правило".
І навальнерам треба пригадувати "Крим не бутерброд", причому саме в той момент, коли з Навального витрясають душу в карцері. Шкода, що ми не такі злопамятні, потрібні речі найкраще запамятовуються, в такий момент. Коли в карцері чєловєк, впершись ногами в мокру стіну, "думает о жизни". В "комнате самосозерцания", як вони кажуть
Tags: война, дебіли, донбасс, коллективное х%№ло, конспирология, крим, луг%андония, рассея, україна, х%№ло
Subscribe

promo don_katalan декабрь 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment