Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

освітні реформи - річ яку потрібно проводити не рвучко, а поступово

Алі Татар-заде
освітні реформи - річ яку потрібно проводити не рвучко, а поступово. Звісно, треба мати гарантії суспільства, що під кожного голову уряду і навіть держави загальний курс не мінятиметься, а тим більше слід відмовитись від моди "що не міністр - то нова реформа". Міністри - окремо, реформа - окремо.
Наведу приклад які переваги стратегічно-поступового підходу.
Візьмемо галузь, яка всіх хвилює. Це шкільна історія. Або шкільна література.
Загальна проблема - це гнітючий відрив шкільних педагогів від новин науки, свіжих (відносно! - на десятки років!) публікацій, а з іншого боку - відірваність профільних науковців від викладання в школі.
Це, так би мовити, "не баг, це фіча", тобто я не закликаю до смички ґорада і дєрєвні чи поєднання науки з педагогікою в одній персоні.
Але не безвихідь.
Щорічно випускається - це те що я пропоную - часопис "Шкільна література", "Шкільна історія" ітд
(я знаю, що такі видання є чи були - напр. "Істрія в школі", колись листав; але поясню, в чому далі фокус)
Кожний номер присвячений певному класу (9, 7, ітд), тобто темам, що їх розглядають у тому віці.
Науковець поміщає тут статтю з таким змістом і структурою:
- свої відкриття або огляди чужих знахідок за останні Н років.
- пропозиції, як це імплементувати в шкільний курс: форма подачи, чернетки, цитати, ілюстрації.
Щоб науковцю було приємно туди писати, такі видання слід ранжирувати як престижні з точки зору публікацій (як в наукових виданнях). Не питайте для чого, науковці вам пояснять - їм треба план з публікацій.
А тепер увага.
͟В͟ч͟и͟т͟е͟л͟і͟ ͟в͟с͟е͟ ͟ц͟е͟ ͟ч͟и͟т͟а͟т͟и͟ ͟н͟е͟ ͟б͟у͟д͟у͟т͟ь͟.͟
Багато причин - час, стимули, гроші за це не платять, дістати часопис проблема ітд.
Не страшно!
Ці матеріали протягом кількох років (Скажімо, 5 вистачить?) накопичуються і лягають в основу н͟о͟в͟о͟г͟о͟ ͟п͟і͟д͟р͟у͟ч͟н͟и͟к͟а͟.
По-перше, серед постійних авторів вже чітко намальовуються вчені, що схильні до підручництва, відкрили в собі таланти популяризатора, ентузіясти.
По-друге, навіть і без їхньої участі (припустимо) матеріали-то вже є, ними написані!
Отже, на цій стадії наймається хороший белетрист, який все те читає і складає чернетку.
Далі процес ви собі уявляєте - узгодження, комісії, ітд.
Різниця з існуючим - в безперервності, гарантованості процесу.
Якщо завтра ви оберете Бойка, Кумпутьчука чи ще когось, щоб це не згорнулося, розумієте?
Освіті і науці в цьому питанні - шкільній дісципліні - потрібна певна автономія, тяглість і традиції.
В людей не вистачає нервів писати статті навіть у Вікіпедію, знаєте чому?
(я по собі знаю). Бо заморочують дебати з дилетантами в темі через кожну кому.
А уж дебати поміж кількома фахівцями, які різної думки про один пасаж, це взагалі шлях до інсульту.
Отже, людина яка бере участь в такому процесі, мусить мати гарантії, що ці нерви вона витрачала недаремно: що це побачить світ.
===
Olexiy Dryomov
вчителям гарно заходять методички, вони завжди просять - "якщо щось нове робите - зробіть будь ласка відразу методичку, щоб по неї могли працювати вже завтра". методичка спущена зверху - це системний фактор, що відпрацює більшість вчителів.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2929359.html.
Tags: анализ, діти, конспирология, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments