Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Diana Makarova · НАКИПІЛО. ЧАСТИНА ПЕРША

- Ой, та що вони роблять, ці волонтери? Жирують за рахунок інших. Що там тієї роботи, зараз не чотирнадцятий. Прогулялись на фронт, або здали все на Нову пошту, та й по всьому.
... Я мрію про бригаду вантажників, погрузчик і вантажну машину.
Я мрію про таку групу, яка стане працювати іноді, на волонтерських основах, паливо ми сплатимо.
Я мрію про все це, коли нам треба забрати кілька бочок тосолу для фронта. Що треба зробити, аби забрати кілька бочок тосолу для фронта?
Треба:
- знайти людей, які згодились би повантажити ті бочки
- виїхати з нашого ППД, а це за сорок кілометрів від Києва
- доїхати до місця, зустрітись там з тими людьми
- завантажити бочки
- привезти їх на ППД, тут розвантажити, нехай стоять до рейсу, бо Нова пошта таке, звичайно, відправить, але краще це везти самим
- перед рейсом погукати тих же людей, завантажити.
І ми не знаємо, як все це зробити, от чесно. Іноді ми кличемо на допомогу військових. Але коли військові все це завантажать, то розвантажувати на ППД для рейсу на фронт вже й сенсу немає. Бо тосол потрібен всим. І ці ж військові його і забирають. І це правильно.
Але ж тосол потрібен всим.
Зараз у місті є безмежна кількість цупкої плівки, цупкіше від звичайного банера. Що треба, щоб забрати цю цупкість, так атегорично необхідну для фронта:
- знайти бажаючих, хто буде те тягати
- звести їх докупи
- забезпечити різальним інструментом, бо цупкість багатометрова, її треба покраяти на шматки
- завантажити це все
- в знайдену десь (???) вантажну машину
- привезти це все на ППД і тут розвантажити
- перед рейсом завантажити це до вантажної машини
- нагадую, наше ППД за сорок кілометрів від міста
Бачить око, зуб не бере (відіт око, зуб нєймьот) - от як це називається. А ось ще приклад.
- Маю вікно для вашого ППД. Віддаю безкоштовно. Забираєте?
Вікно нам потрібне. Ну, і що, що б/в. Тут все ППД будується на б/в матеріалах, тут усі меблі б/в.
Щоб забрати вікно, потрібно:
- знайти бажаючих витягти це вікно з під'їзду
- завантажити це вікно в машину
- яка виїде з ППД (за сорок кілометрів від Києва)
- привезти
- розвантажити
Тепер про взросле і по-взрослому.
Останній рік у Ф.О.Н.Д.а стабільний лазарет. Ми вже давно не торт, і якщо ви бачите в уяві, як ніжна Санді і досить крихка здоров'ям Діана тягають важелезні речі, завантажуючи машину чи розбираючи склад, то ви не надто помиляєтесь. Хіба підлетять Павло й Макаров та військові, що забігли на вогник і, гнусно матюкаючись, відберуть це важелезне і звелять не лізти до таких фізичних вправ.
Ну, а якщо ви бачите в своїй уяві, як мижволонтьори поспішаємо на поклик:
- Приїдьте, заберіть!
то тут ви точно помиляєтесь. Бо мижволонтьори завжди намагались працювати на основних роботах. Навіть на віддаленні, як ось в локдаунський цей рік. А робота є робота. Вона закінчується іноді о сьомій вечора, і потім:
- вирулюй до міста (ми ж пам'ятаємо, що це сорок кілометрів?)
- там поцілуй замок, бо все вже зачинено
- їдь назад і чекай до вихідних, а там теж вже все зачинено.
Як ми при цьому ще умудряємось працювати для фронта - отримання, відправки, обробка заявок, замовлення, знову отримання, як?
А так - ми просимо про послугу когось з транспортом, хто є в місті. Просити про таку послугу часто ми не можемо. Ми не можемо зловживати такими проханнями. Тому іноді кидається основна робота напризволяще і мчиться в справах екіпаж. І буває так:
- Так, в мене прийшла робота.
Стає машина на узбіччі, дістається терміново ноутбук і робиться робота.
Так робилось в Авдієвці.
Так робилось в Авдієвці на промці, під схвальне "так-так-так" кулемета, йшов бій, ми робили роботу. Десь в офісі у Києві робота ця приймалась.
Так робилось в Лисичанську.
На Світлодарці так робилось.
Де ловилось інтернету дещицю - там і робилось. Звичайно, роботодавцю це не дуже подобалось - так і звільнили з роботи Санді, наприклад, зараз вона в активному пошуку. Роботи, а не того, про що ви подумали.
А тепер відмотайте пости назад і прочитайте останній звіт Ф.О.Н.Д.а. Там реалізовано ваших грошей на пів мільйона гривень. Наступний десь плюс-мінус такий же звіт вже на підході.
От як?
Як це воно виходить у волонтерів?
Так і виходить. Якось. Але допомога не завадить. Бо чесно - після перенесених операцій в одного, захворювань в другого, ковіду в третього і так далі - ми вже валимось.
Ми давно валимось, люди. Але з останніх сил намагаємось робити хорошу міну. Бо точно знаємо - з фронтовою роботою ми якось справимось.
А от на особисті речі (боже, ну, як мені забрати те вікно, дають же безкоштовно!) - ні сил, ані ресурсів вже немає.
Чи знали ми, що так буде, коли виїздили на ППД за місто?
Так, знали. Але лишатись в місті і сплачувати оренду теж вже сил не було. Далі буде, ви вже потерпіть, в людини накипіло.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/2936706.html.
Tags: ато, война, донбасс, леді діана, піар, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments