Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Diana Makarova · Продовжимо

Я знаю бригаду, де військові організували просто власну приймальну комісію. Привозять погані продукти? Нафіг. Не приймаємо.
Більш того. Привозять замість заявленого дорогого - те, що дешевше - нафіг. Нічого на нас наживатись.
Нормальні продукти, просто дешевші, ніж заявлені.
На-фіг.
Поважаю такий підхід.
Я знаю одну бригаду, де військові сіли й порахували, кілограми до кілограмів, гривня до гривні. Піймати поставщика хотіли.
Піймали.
Там були ігри з нето-бруто. Копієчка до копієчки, нічого собі такі суми набігали.
Бачили б ви, з якою гордовито-злорадною посмішкою я це слухала. Там була гордість за цих військових. І злорадство щодо злодіїв.
Я знала підрозділи, які влаштовували гвалт на весь сектор, коли їм сміли привезти гниле м'ясо.
Пишаюсь знайомством, пам'ятаєш, Євдокія Романчич ?
І я знаю інші приклади.
Присилають повідомлення - мовляв, на фронті теж не у всіх солодко. Он нам гниль привозять. І фото.
Кажу - беру фото, давайте, напишу.
Боже збав. Командири знають ці фото, побачать, покарають, та нащо нам цей скандал.
То що, краще їсти гнилоту?
Виходить, так.
Знаєте, ми з цим боремось вже восьмий рік. Зі злодіями і з невмінням армії боротись за себе.
Наша армія заточена на злодійство. За роки війни не відбулось жодної реформи, яка б унеможливлювала це явище. Не один і не десяток активістів, волонтерів, бідових військових зламали собі лоби об цю стіну.
Ну, а хтось і нажився.
Хто сказав - Бірюков?
Хто посмів?
Що ви, що ви, нічого ж не доведено. Як можна таке казати?
А реформи...
А що реформи. Вони робляться лише зверху.
І знизу.
Доки ми всі не навчимось за себе боротись - жодна реформа не допоможе.
Ми нещодавно гасали по фронту. Сім підрозділів за шість днів, скрізь їли від пуза. І це не були супчики на тушонці. Ні, це вже навіть трохи непристойно - супчик на тушонці. Повне меню. Смачно, якісно. І компот. Можна сік. Йогурт можна. Все одно прокисає.
І з цих підрозділів були лише два, де їжа була не просто несмачна - неїстівна була їжа. В одному погані кухарі, хлопці самі сказали - ну, хто вам доктор? Поставте інших, вирішіть питання столовки, як інші вирішили.
В другому - просто крадуть. Тупо крадуть.
- Тільки ж ви нікому не кажіть. І пост не пишіть. - попросили нас.
Ок, не питання. Не кажу, пост не пишу.
🙂
- Так це ж фронт... - кажуть нам. - Там інакше. А ви заїдьте на полігон.
На це у мене є ще один приклад. На Ширлан роками не звертали уваги. Доки військові не здійнялм бунт і пішки не пішли з Ширлану.
Тобто, все як завжди - ніхто не дасть нам ізбавлєнья, ні бог, ні цар, ні Бірюков.
Суспільство завжди ладне підтримати того, хто бореться. Але для цього треба хоча б почати боротись.
І ще. Навчити б ще суспільство не узагальнювати. Бо нам вже телефонують, питають, куди привозити продукти для фронта.
От що мені людям казати? 🙂
Фото з останнього рейсу. Підрозділи різні. На столах щось видане, щось куплене. Ну його, таке голодування. Три кілограми за рейс набрала.









-
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/3038896.html.
Tags: ато, коллективное х%№ло, леді діана, порошенко, піар
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment