Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Борис Беспалий · НАЦІОНАЛЬНІ ГЕРОЇ – ПАРЛАМЕНТСЬКО-ПРЕЗИДЕНТСЬКА НОМЕНКЛАТУРА?

На щастя призабулось: ввів Йосип Сталін порядок: призначення на найвищі посади затверджувалось ЦК КПРС (Політбюро ЦК КПРС), трохи нижчі – ЦК союзних компартій, і далі по спадній до парткомів підприємств, установ, організацій. Відповідно, кого затвердило ЦК КПРС, скажімо Гендиректор «Південмашу», вважався номенклатурою ЦК і так далі.
І наш парламент вирішив узяти в свою номенклатуру Національних Героїв України й «Рекомендувати Президенту України надати звання Герой України Тарасу Бульбі-Боровцю та повернути звання Герой України Степану Бандері та Роману Шухевичу.» (Проект Постанови про відзначення 80-річчя створення Української Повстанської Армії, №5721 від 01.07.2021 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72398)
Ледь не кожен народ має Національних Героїв: Ганді, Гарібальді, Костюшко, Мандела … Це не урядове призначення, а народне визнання: НАРОД – ВИЩЕ НАВІТЬ ГЕРОЇВ, ВЛАДА – НИЖЧА ВІД НИХ. Відтак, народ героїв визначає, влада їм вклоняється. До слова, офіційне зведення у герої (Герої Радянського Союзу та Герої Соціалістичної праці) ввів той же Сталін, а незалежна Україна успадкувала серед совкових рудиментів.
Для мене особисто С. Бандера і Р. Шухевич – Герої, але не певен що для їх пам’яті офіційне їх титулування сучасною владою (хоч В. Ющенком, хоч Зе-парламентом, хоч самим В. Зеленським) є честю. Що ж до самої влади, то такими діями вона «звеличується» над Героями. Вникніть: призначить Зеленський – Бандера герой, не призначить – не герой?!
У цьому пості найголовніше, хоч тема має й інші аспекти – не хочеться подрібнювати.
=====
Борис Беспалий
НАРОДНОЇ ІНІЦІАТИВИ НЕ БУВАЄ!
Максимум що може бути – народна підтримка. Неймовірно ж, щоб народові спало водночас на думку одне й те саме запитання.
У січні 2000-го «за народною ініціативою», а фактично – Кучминою, проведено референдум консультативний, парламентом провалений. Цікаві наслідки: на наступних виборах кучмісти послабли, а ті що провалили імплементацію результатів референдуму («Наша Україна», БЮТ) – зміцнились.
Цього року «за народною ініціативою», а фактично Юлії Тимошенко, спробували ініціювати земельний референдум, зірвав Зеленський.
Звідки ж і нащо ілюзорний термін «референдум за народною ініціативою» ? https://protocol.ua/ua/pro_vseukrainskiy_referendum_stattya_15/ А для демагогії й психологічного тиску: ти проти запитання народного референдуму? Значить ти проти народу!
Приймаючи таке, Зе-більшість, за прикладом Кучми-2000, мала на увазі, що довести до стадії голосування можна буде лише «народний референдум», ініційований нею.
Ініціатор – справа конкретна й відповідальна: легендарний Шарль Де Голль облишив президентство, програвши ініційований ним референдум. У нас історичний референдум 01.12.1991 ініційовано парламентом, який поділяє його славу, а як програв би – поділив провал.
Законодавства від демагогії треба очищати, перейменувавши «референдум за народною ініціативою» у більш відповідне - «референдум ініційований групою громадян» і позбавивши його статусу зобов’язуючого.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/3073572.html.
Tags: анализ, зеленский, история, покруч, тимошенко, україна
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments