Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Навіщо викрали Миколу Чауса?

Анатолій Новосельцев

Перед сучасною наукою стоїть чимало фундаментальних задач та непізнаних явищ, дослідження яких буде визначати науково-технічний прогрес у ХХІ столітті. Зокрема, вченим досі невідомо, де шукати бозон Хіггса, чи існує життя на Марсі та навіщо група військових розвідників Головного управління розвідки Міністерства оборони України викрала опівдні 3 квітня 2021 року в центрі Кишинева колишнього суддю Дніпровського районного суду міста Києва Миколу Чауса? Відповіді на ці наукові загадки можна буде поставити в один ряд з доведенням Великої теореми Ферма. Кращі уми безуспішно б’ються над розв’язанням перелічених таємниць Всесвіту. Спробуємо і ми свою вдачу,  почавши з кінця переліку.
Спочатку відновимо хронологію переміщення тіла Миколи Чауса в часі та просторі. Журналістами молдавського проекту RISE Moldova було відновлено, майже до хвилин, рух суддівського тулубу по території Молдови.
Викрадення відбулось 3 квітня 2021 року о 12 годині 10 хвилин, біля будинку за адресою: місто Кишинів, вулиця Миколи Тестеміцану, 24/5, у дворі студентських гуртожитків, неподалік спорткомплексу Університету медицини та фармакології. Викрадачі силою заштовхали Чауса в білий мікроавтобус Ford Transit.  Далі мікроавтобус полишив місце злочину й за 15 хвилин опинився під мостом, що з’єднує район Ботаніка з центром Кишинева. Тут Чауса пересаджують у чорний легковик Mercedes Benz та везуть далі. Після цього, приблизно о 13 годині 03 хвилині на вулиці Дойна, біля старого кладовища Святого Лазаря на околиці міста, Чауса знову пересаджують. На цей раз у позашляховик Toyota RAV4 чорного кольору з номерами CD120MA. Автомобіль належить Посольству України в Республіці Молдова.
Звідти, Toyota RAV4 з дипломатичними номерами та тілом судді Миколи Чауса під управлінням військового аташе України полковника Сергія Сметанюка долає 200 кілометрів та прибуває о 15 годині 32 хвилині до пункту пропуску молдавсько-українського кордону Атаки-Могилів-Подільський. За 10 хвилин тіло Миколи Чауса перетнуло кордон та повернулось на Батьківщину…
Варто зауважити, що практично всі установчі дані на групу українських військових розвідників, включно з прізвищем керівника спецоперації Куценка Андрія Вікторовича, 24.09.1984 року народження, заступника командира спецрезерву ГУР МО з оперативної роботи, копіями усіх їх паспортів, фото анфас і в профіль були викладені в Інтернет вже за лічені дні після викрадення Чауса.
Окремо слід сказати кілька слів про причини й обставини миттєвого розкриття осіб всіх українських розвідників-нелегалів, що були задіяні в кишинівській викрадальній операції. По-перше, ані Головне Управління Розвідки Міністерства Оборони, ані Служба Зовнішньої Розвідки ніколи не мали й не мають найменшого практичного досвіду роботи нелегальних закордонних резидентур у «польових» умовах. Є різноманітні паркетні полковники, що займаються закордонним шопінгом та складанням фіктивних звітів за чималу зарплату з усіма надбавками та витратами на відрядження.
Кого призначено керівником ГУР МО? Які його пізнання у сфері воєнної розвідки, найбільші здобутки? Для Кирила Буданова вершиною був рейд диверсійно-розвідувальної групи за лінію фронту в Крим у 2016 році. Головним здобутком – лишився живим, повернувся додому. Тобто, для молоді на керівних посадах в ГУР МО нелегальна розвідка – це щось типу гри в диверсійно-розвідувальні групи: вміти круто стріляти з усіх видів стрілецької зброї, володіти східними єдиноборствами, вміти закласти міну, зняти часового… Це рівень тактичної військової розвідки. Рівно все те, що прямо заборонено розвідникам-нелегалам стратегічного рівня. На обидві розвідки – ГУР МО та СЗРУ – є лише один фахівець, який шось пам’ятає, чим відрізняється розвідник від диверсанта. І той – «Хом’як»! Скільки він за все життя завербував іноземних агентів? Отого Налівайченка, як брешуть легенди, і то – для американців…
Дивіться, просте питання – транспорт. Члени кишинівської групи нелегалів використовували виключно орендовані автомобілі, обладнані автосигналізацією з GPS-маяком на випадок угону. Отже, усі маршрути руху всіх авто розвідників були дистанційно встановлені за допомогою GPS відстеження. Це очевидні загальновідомі речі. Інакше вам просто не дадуть авто в оренду Використання таких авто свідчить про відсутність елементарних оперативних навичок нелегальної роботи за кордоном.
Далі, чи працював хтось з речами та одягом розвідників? Чому вони переважно були взуті в грубе армійського типу взуття? Це ж не вихід ДРГ за лінію фронту, навіщо це?! Ніщо в речах, одязі, взутті не повинно відрізняти їх від типових мешканців молдавської столиці. Соромлюсь запитати: хоча б зброю виклали вдома? Вибухівку не брали?
Я вже мовчу про такий прийом, як оперативна комбінація. Коли задача вирішується тихо-мирно, часто добровільно з боку об’єкту інтересу, без жодного галасу та зайвих рухів. Тільки для цього треба задіяти головну зброю розвідника – мозок! Нажаль, поки що ГУР МО цим не озброєно….
Ми багато сміємось з молдован, але вони блискавично, за 48 годин, силами однієї поліції та особисто мера міста Бельц Ренато Усатого, і, не виключено, за допомогою «професорів» з Москви, відновили похвилинно всю траєкторію руху суддівської біомаси від місця викрадення до самого україно-молдовського кордону включно.  Я би не дуже здивувався, якби колись дізнався, що всі українські розвідники були від самого початку «під ковпаком» низки конкуруючих розвідок, а відомості про цю операцію були «злиті», у кращих українських традиціях, ще до її початку…
Що прикметно: напередодні «акції» до Кишиніва приїжджав спочатку начальник ГУР МО України Кирило Буданов, а на завершальному етапі підготовки – «особистий водій Байдена» Валерій Кондратюк…
Але на цьому справжні пригоди колишнього судді тільки почалися. Що ж було далі?
Якщо вірити народному депутатові фракції «Європейська Солідарність» Володимиру Ар’єву, то після вивезення з Молдови колишнього суддю Чауса тримали на об’єкті Міністерства оборони в селі Хотянівка Вишгородського району Київської області, рівно навпроти резиденції «Межигір’я». Якщо їхати дамбою вздовж Київського водосховища, то в’їзд на цей об’єкт позначений відповідною табличкою.
Наступного ж після викрадення дня розпочався справжній Функшпіль навколо викраденої суддівської біомаси. Нагадаємо, Funkspiel – у перекладі з німецької «радіоспектакль» або «радіогра» – класичне інтелектуальне змагання ворогуючих розвідок, яке побудовано за принципом «вірю – не вірю». У давні часи у Функшпіль грали за допомогою перевербованих агентів, телеграфних ключів та короткохвильових радіостанцій на лампах. Тепер для цього використовують анонімні телеграм-канали та куплених журналістів скандальних Інтернет ресурсів, що посилаються на «достовірні анонімні джерела».
Правила Функшпілю прості: через канали зв’язку підкидається, наче дохла кішка, певна важлива інформація, яка може виявитись й дезінформацією. У цій грі беруть участь як свідомо, так і «в темну», коли людина ретранслює дезінформацію з «надійних джерел», не маючи жодних сумнівів в її правдивості. Виграти інтелектуальний двобій – ось справжня вершина майстерності розвідника.
Давайте ж прослідкуємо на прикладі живого небіжчика Чауса хід цієї захоплюючої гри.
4 квітня 2021 року, о 10 годині 31 хвилині, маргінальний телеграм-канал «Молдавский перец» оприлюднив перше сенсаційне фото викраденого Чауса, на якому він був у чорній тонкій шапочці, насунутій на пів обличчя, чорній куртці з капюшоном, кисть правої руки була забинтована. Під фото містився підпис (мовою оригіналу): «Наши подписчики прислали информацию, что скандальный украинский судья Чаус живой и здоровый находится на территории Румынии».
Це була стратегічна дезінформація про, нібито, втечу Чауса до Румунії, перший постріл в радіогрі з метою сплутати карти і пустити розшуки хибним шляхом. З іншого боку, це була стратегічна інформація, по суті – фотозвіт про виконання завдання: «Товар доставлено за місцем призначення, з незначними зауваженнями». Все гарно, тільки телеграм-канал «Молдавский перец» ніхто не читає, у нього аж 1797 постійних читачів! Тоді довелося інформацію «розганяти».
4 квітня 2021 року, о 14 годині 39 хвилин, у гру включився анонімний телеграм-канал «Джокер», що має постійну аудиторію з понад 72 тисяч читачів. «Джокер» виклав фото зниклого екс-судді, взяте з «Молдавского перца» без посилання на першоджерело. Але під фото був зовсім інший текст: «Спросил у Александра Грановского, где Чаус и жив ли он? В ответ получил фото без комментариев. Чаус жил, Чаус жив, Чаус будет жить». «Джокер» вирішив не поширювати дезінформацію про Румунію, а погратись у свою гру. Цей допис вочевидь мав провокаційне, дошкульне спрямування.
Телеграм-канал «Джокер» дехто пов’язує з відомим бізнесменом Геннадієм Корбаном – відомою «жертвою» судді Чауса. Кровна війна між ними почалася з того, що 28 грудня 2015 року Дніпровський районний суд Києва змінив запобіжний захід Геннадію Корбану з домашнього арешту на узяття під варту до 29 лютого 2016 року. Загалом Геннадій Олегович «відпочивав» у СІЗО понад 4 місяці та вийшов на волю лише 7 травня 2016 року. Після звільнення, Корбан поклявся в кращих традиціях корінних жителів Сицилії вчинити вендету кривднику. Для чого, за чутками, начебто не пошкодував 1 мільйона доларів зі своїх трудових заощаджень для найму директора НАБУ Артема Ситника та його кума – заступника директора НАБУ Андрія Калужинського, щоби організувати провокацію хабаря та взяти Чауса «на гарячому». Окремо Геннадій Олегович назбирав та відірвав від серця 150 тисяч готівкових «консервованих» доларів, які були розподілені між двома банками: 80 тисяч «зелених» поклали у банку ємністю 2 літри та закопали біля паркану будинку Чауса, тоді як інші 70 тисяч «малосольних» поклали у склотару ємністю 1,85 літра, що опинилась в автомобілі «його честі».
Сума 150 тисяч доларів є вочевидь улюбленим числом пана Корбана. Коли в наступному Чаус  «встане на лижи» і буде оголошеним у розшук, а Верховна Рада дасть згоду на його затримання та арешт, Геннадій Олегович у вересні 2016 року оголосить від імені анонімних «ізраїльских меценатів» винагороду за будь-які відомості про місцезнаходження судді-втікача в розмірі 150 тис. доларів США «в двох трилітрових банках» – прямо натякаючи загнаному в підпілля Чаусу, звідки йому прилетів «привіт».
Слід зауважити, що Олександр Грановський був тим, хто в грудні 2015 року схилив суддю Чауса на співпрацю з режимом Порошенко та умовив його взяти Геннадія Корбана під варту напередодні Нового року. Як з’ясувалось пізніше, пан Грановський виявився не тільки майже порядною людиною, але й шанувальником творчості Антуана де Сент-Экзюпери, якому належать крилаті слова: «Ми відповідальні за тих, кого приручили». Відповідати він не хотів, тому обачливо, на виконання усного наказу Петра Порошенка, допоміг нелегально, поза прикордонним контролем, вивезти Чауса у Молдову, задіявши для цього особистих охоронців президента з числа офіцерів УДО.
22 серпня 2016 до аеропорту міста Києва чартерним рейсом бізнес-літаком Mustang 510 YR-TRQ прибули двоє громадян Республіки Молдова – Дорин Дамир та В’ячеслав Турку, останній був дуже схожий на суддю Чауса. Після цього Чаусу було передано паспорт на ім’я громадянина Молдови В’ячеслава Турку та організовано його перетин державного кордону України без проходження прикордонного контролю. Справжній Турку залишився у Києві. Нарешті, 1 березня 2017 року біглого суддю Чауса затримали на території Молдови.
Звісно, що після втрати Сивочолим Гетьманом влади, Олександр Грановський не мав ані найменшого мотиву та можливості організувати вивезення Чауса в зворотному напрямку.
З іншого боку, коли 3 квітня 2021 року стало відомо, що в Кишиневі, серед білого дня, було зухвало викрадено колишнього суддю Чауса і це не жарт, Корбан невідкладно, того ж дня, поквапився оголосити про своє алібі, бо він зі зрозумілих вищенаведених причин був першим у числі підозрюваних. Знаючи не з чуток звичаї як старої, так і вже нової влади, Геннадій Олегович менше за все хотів знайти труп Чауса на подвір’ї свого офісу…
Цього дня, о 21 годині 34 хвалині, пан Корбан досить невпевненно прокоментує подію на своїй сторінці у Facebook (зі збереженням авторської орфографії): «Хотелось бы верить, что похищение судьи Чауса в Кишиневе осуществляли украинские спец. службы, будь то НАБУ, ГУРМО, или еще кто либо. Если это так, то снимаю шляпу…»
При цьому Геннадій Олегович засоромився повідомити про головний і неспростовний козир свого алібі. Зверніть увагу: Корбан отак просто вліт потрапив у ціль, назвавши НАБУ та ГУР МО серед головних підозрюваних викрадення судді Чауса. Чому НАБУ – зрозуміло. Бо загально відомо, що Чаус ухиляється від слідства саме по справі, яку веде НАБУ стосовно дачі хабаря, знайденого в склотарі, та перебуває в розшуку за постановою НАБУ. Але чому ГУР МО? Це дуже специфічна, не часто згадувана організація, яка не є правоохоронним органом і взагалі не має жодних повноважень вести розшук кримінальних злочинців. З таким же успіхом Чауса міг розшукувати Національний олімпійський комітет або Академія наук. Навіть правильна назва воєнної розвідки на загал мало кому відома. Для пересічних громадян уособленням усіх українських розвідок є СБУ.
Втім, у Геннадія Олеговича є залізне алібі. Його виняткова обізнаність пояснюється дуже просто: баби на лавках казали, що він, нібито, дав Кондратюку магічні 150 тисяч доларів на оперативні витрати для забезпечення успіху таємної операції розвідгрупи ГУР МО в Кишиневі. Можливо, це була навіть та сама обіцяна з 2016 року винагорода за голову Чауса, яку Кондратюк отримав від анонімних «ізраїльських меценатів». Ще баби казали, що «Хом’як» захом’ячив майже всі гроші за дві щоки, лишивши виконавцям лічені копійки – 2 тисячі доларів. Хоча ми не віримо в цей наклеп – хіба міг Байден користуватись послугами такого хитродупого жадібного водія?..
Отже, допис «Джокера» від 4 квітня, ким би він не був, – це зловтіха чистої води. Вочевидь, «Джокер» тут «не при справах» і сам є вторинним джерелом інформації.
Окремо від «Джокера», у гру включився народний депутат від «Слуг Народу» по дніпровському мажоритарному округу Максим Бужанський, якого асоціюють з іншим великим дніпропетровським перцем – Ігорем Валерійовичем Коломойським. Він також дозволив собі позловтішатись, розмістивши, 4 квітня о 16 годині 17 хвилин допис такого змісту (мовою оригіналу): «Люди спрашивают, почему у нашедшегося в Румынии Чауса забинтована рука? Отпиздил Дракулу».
Цей «слуга народу», якого теж використали як гумовий виріб, вирішив продемонструвати свою «обізнаність», клюнувши на «дезу» з телеграм-каналу «Молдавский перец». Наступного дня його чекало величезне розчарування…
Ранок 5 квітня не віщував біди для дійсних викрадачів Чауса. О 9 годині 21 хвилині ще один маргінальний телеграм-канал «Автономный», що має усього 357 читачів, поширив для різноманіття трішки відмінну дезінформацію такого змісту (мовою оригіналу):
«После инсценировки собственного похищения, украинский судья Николай Чаус находится в Тирасполе, под покровительством депутата Верховного Совета непризнанной ПМР Андрея Межинского, родного брата Валентина Межинского, бывшего высокопоставленного молдавского силовика из окружения олигарха Влада Плахотнюка. «Похищение» произошло через 5 дней после опубликования проектом RISE Moldova расследования об обстоятельствах эвакуации Чауса из Украины в Молдову в 2016 году».
За безапеляційним твердженням про інсценування викрадення Чауса неприховано стирчали вуха дезінформаторів з ГУР МО. Інформаційна напруга наростала…
5 квітня о 13 годині 55 хвилин телеграм-канал «Молдавский перец» вирішив піти в свій останній і рішучий бій в радіогрі, виклавши нове сенсаційне фото зниклого. На цьому новому фото Чаус стоїть на тлі незрозумілої однотонної стіни світлого кольору, він одягнутий у чорний спортивний костюм, на обличчі великий фінгал під правим оком та інші сліди побиття. Кість правої руки так само забинтована. Під фото був розміщений отакий текст (мовою оригіналу): «По информации присланной подписчиком, человек похожий на судью Чауса, жив и здоров. В настоящий момент уже находится в одном из городов Европы и под камеру сдаёт всех кто его содержал и прикрывал, нелегально вывозил в 2016, чьи вопросы он покрывал и ещё много нового и интересного о очень разных людях. Само похищение судя по присланной информации носит чисто коммерческий характер и организовано сотрудниками силовой структуры Приднестровской группы Шериф, транзитом через Румынию в Европу».
Насправді, ця примітивна, по-військовому прямолінійна дезінформація містить важливе зернятко цінної інформації: показання Чауса мають стати знаряддям боротьби проти Петра Порошенка, Олександра Грановського, а також, якщо вірити пліткам народного експерта з усіх питань Юрія Бутусова, також проти його нового хазяїна, колишнього керівника ГУР МО та заклятого ворога Кондратюка Василя Бурби.
Авторів цієї «дези» підвела самовпевненість та дилетанство. По-перше, Чаус далеко не хлопчик, аби отак швидко й просто, без жодних бонусів і гарантій, не розуміючи своїх власних перспектив, почати когось «здавати» на камеру. По-друге, на цю наживку може купитись, хіба що, випускник Мінського медичного інституту Михайло Подоляк, головний політичний технолог глави держави Андрія Єрмака. Будь-який юрист, мінімально обізнаний з положеннями КПК України, усвідомлює, що «цінність» таких показань свідка з фінгалом під оком дорівнює нуль цілих нуль десятих. Ви бажали налякати Сивочолого? Думали, він вже п’є оковиту з горя? Та він вже опорожнив ящик шампанського «Moet» за здоров’я ідіотів, що цією авантюро з викраденням Чауса наблизили Одного з Найвеличніших Лідерів Світу (с) до заслуженої в’язниці.
І, по-третє: ніколи не треба забувати про можливість отримати в радіогрі несподіваний удар у відповідь, який не забарився. Впливовий молдавський політик, що посів третє місце на президентських виборах 2020 року, голова «Нашої партії» та міський голова міста Бельц Ренато Усатий легким рухом руки відправив у нокаут усю українську воєнну розвідку, виклавши в Instargam абсолютно «випадково» зняте відео моменту перевантаження безпорадного тіла судді Чауса з білого мікроавтобуса Ford Transit у багажник чорного «Мерседеса». На відео можна було також побачити відкритими обличчя більшості учасників, які з метою конспірації розходяться в різні сторони.
Пан Усатий не зміг собі відмовити в тому, щоби тонко поглузувати з Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Звеличуючи до небес оперативні таланти нашої воєнної розвідки, Усатий не забув дорікнути, що всі розвідники були взуті у військові чоботи однакового зразка, якими не користуються пересічні жителі Кишинева. Ще не забув зайвий раз підкреслити, що вони молодці – виконували завдання керівництва держави (!), з них треба брати приклад і все таке, незважаючи на те, що їх керівник – дуже молода людина (прямий натяк на Кирила Буданова). Десь через кому міський голова Бельц відкритим текстом згадав телеграм-канал «Молдавский перец», передавши цим дезінформаторам палкий привіт та пообіцявши незабаром нову порцію інформації.
Треба визнати: після цього інформаційного нокауту телеграм-канал «Молдавский перец» припинив свою роботу назавжди…
Останнім, хто намагався підтримувати дезінформацію прикриття, був почесний залізничник та прихильник європейського способу кохання, колишній журналіст Сергій Лещенко, який 5 квітня в ефірі «24 телеканалу» заявив безапеляційно: «Лише Порошенко міг організувати таку спецоперацію!». Втім, навіть така авторитетна точка зору ЛГБТ співтовариства вже не могла протистояти інформаційному контрудару у вигляді численних фото та відео українських воєнних розвідників з усіх можливих ракурсів, разом з фото копій їх паспортів, що заполонили простори Інтернет…
Так закінчився перший тайм радіогри навколо викрадення судді Чауса, у якому «орли Хом’яка», чи то краще сказати «хом’яки Кондратюка», зазнали нищівної поразки з розгромним рахунком від міського голови задрипаного міста Бельц, який розшифрував усю таємну операцію ГУР МО практично за дві доби, виклавши неспростовні докази на посміховисько в Інтернет!
(далі буде)
https://naspravdi.today/uk/2021/07/11/navishcho-vykraly-mykolu-chausa/

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/3082961.html.
Tags: анализ, беспредел, бойко, менты, молдова, сбу, україна
Subscribe

promo don_katalan декабрь 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments