Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Звідки зазвичай у людини береться пенсія?

Ярослав Вішталюк
Певною мірою теж #зі_світу_майбутнього
Але спочатку про теперішній.
Тим паче ментівні ветерани, кажуть, нещодавно вимагали їм "підняти жебрацьку пенсію". Ну нехай тоді буде про пенсію.
Звідки зазвичай у людини береться пенсія?
Варіанта два:
"солідарний" - коли виплати сучасним пенсіонерам беруть з податків сучасних працівників, які платять ці податки наївно сподіваючись, що в майбутньому хтось народить достатньо працівників, аби утримувати в свою чергу вже сучасних платників податків, коли вони стануть пенсіонерами.
"персональний" - коли кожен працівник відкладає частину податком на свій персоніфікований рахунок, мріючи згодом пожити з цих грошей.
У першого є очевидні переваги - пенсія виплачується тут і зараз та залежить виключно від економічного стану країни та рішень уряду, який визначає розмір податків. Є й очевидні недоліки - для нормального функціонування держави необхідно мати співвідношення в кращому випадку два працюючих на одного пенсіонера (один податками забезпечує пенсіонера, інший - потреби держави), а краще три - якщо хочеться, щоб держава розвивалась.
У другого теж переваги очевидні - скільки заробив, стільки й матимеш на пенсії, а якщо не пощастить довго прожити - то передаси дітям в спадок. Є і недоліки, відомі всім із західних новин - пенсійні фонди банкрутують, валюта знецінюється, інколи гроші банально крадуть, а буває, що пенсіонер "заживається" подовше і накопичених на малоооплачуваних роботах грошей не вистачає.
В українських умовах нежиттєздатні обидва варіанти. Щодо першого, то причини теж очевидні - по-перше неспроможність наших олігархів та їх посіпак красти хоч в якихось притомних межах і думати хоч трохи про когось, окрім самих себе. Останнє призводить до обслуговування ними збереження своєї влади найгіршими методами, завдяки яким купівельна спроможність гривні відносно долара США, за останні чверть століття зменшилась в 15 разів. Навіть якби хтось з комуністів, які на зорі незалежності захопили владу в країні, подумав про майбутнє і запровадив тоді персональну пенсійну систему, зібраних тодішнім працівником грошей за весь 1997 рік не вистачило б йому нині на пенсії навіть на буханку хліба. Звісно, в світі є приклади державної персональної пенсійної системи, яка намагається зберігати накопичені пенсії за рахунок операцій зі стабільними валютами, акціями передових і надійних компанії - наприклад норвезький пенсійний фонд. Але це унікальні випадки, які майже неможливо повторити деінде, особливо у нас і особливо нашій владі. Всі інші випадки персональних пенсійних систем виживають в першу чергу за рахунок надійності і стабільності власної валюти, що для нас в принципі неможливо, або ж за рахунок збільшення платників податків - через високу народжуваність або ж залучення все більшої кількості мігрантів.
Зараз вже смішно згадати, але ще три-чотири роки у мене були суперечки з українськими консерваторами і традиціоналістами, які все ще знаходяться в полоні мальтузіанських страшилок про "білі вимруть, а планету заполонять араби/китайці/африканці", які нібито "плодяться зі страшною швидкістю". Я ще тоді намагався цьому панству втовкмачити, що все буде зовсім не так, але марно - якщо людина хоче помилятися, то буде це робити, особливо коли на конкретній помилці побудований її світогляд. Між тим дійсність дуже далека від їхніх нічних кошмарів, і вона має дві ключові дати - 2013 і 2018 роки.
В 2013 році сповільнення світової народжуваності і зростання світової смертності досягло тих рівнів, за яким приріст людства перестав щороку зростати і почав зменшуватися.
В 2018 році вперше за період існування більш-менш достовірних статистичних даних в межах планети народжуваність почала падати в абсолютних цифрах - тобто африканські та азійські жінки, які все ще народжують по 3-6 дітей вже не компенсують для людства в цілому падіння в європейських та американських країнах. Більше того - вони самі з кожним роком народжують все менше дітей.
Якщо в 1950-му рекорд народжуваності сягав 8 дітей на жінку в Іраку, 130 країн мали показник вище 5 дітей на жінку, а "антирекорд" належав всього восьми країнам, які мали показник менше коефіцієнту відтворення в 2.1 та знаходились в діапазоні від 1.9 до 2.09, то тепер реальність зовсім інша. За оцінками "книги фактів" ЦРУ в 2021 році рекорд народжуваності - в наймолодшій країні світу Нігері (23 мільйона населення, з яких майже 70% - молодші за 25 років) де він вже упав до 6.9 дитини на жінку, показник вище 5 має лише 10 країн світу, показник менше межі відтворення - дві третини країн світу (132, якщо точно), причому двадцять з них вже опустились нижче 1.5 дитини на жінку, а три найближчим часом опустяться до одиниці (подвоєні теми вимирання).
Враховуючи темпи останніх двадцяти років вже до 2050-го року світова народжуваність сягне межі відтворення, після чого чисельність людства почне зменшуватись (ООН оптимістично вважає, що в 2080, але у мене до них довіри в цьому плані нема - ще не так давно вони казали про "глобальне перенаселення"). А ще це означає перетворення "вікової піраміди" на "вікове веретено" зі все більшим верхнім шматком тих, кого нині вважають пенсіонерами: якщо зараз кількість людей 60+ не дотягує і до 300 мільйонів, то в 2050 їх буде втричі більше, а в цілому "немолоді" (за сучасними стандартами ООН поняття "молодість" триває до 44 років) будуть становити більше 50% населення планети. Молодь остаточно перестане чинити якийсь вплив на світ. В глобальному плані це означає дуже багато всього, про що варто писати окремий допис: це і остаточне зникнення "ейджизму" разом з вимогами до кандидатів на вакансії, щоб вони були "не старші 35-45", це масові курси перенавчання, розраховані на людей похилого віку, це біганина HRів за "молодиками" 50-60 років, аби не лишатися з персоналом 65+. Звісно, це ще й автоматизація всьго і вся, розквіт структур обслуговування похилих людей, а також пік розквіту медицини: старі люди хворіють часто і сильно. Те, що нині здається тимчасовими мірами при пандемії, ймовірно, стане нормою - коли в місті три пенсіонера на одного молодого, йому хоч-не-хоч доведеться ходити в масці і дезинфікуватися з усіх сторін. Втім, то все майбутнє людства в цілому. А що у нас?
За 2020 рік Україна оновила свій антирекорд народжуваності, пробивши планку в 300 тисяч - лише 293 тисяч народжень. Враховуючи 617 тисяч смертей населення країни одним махом за рік зменшилось на третину мільйона - це рівень показників кінця дев'яностих. Позаяк тенденція триває вже не перший рік, то лише на цій різниці з 2001, коли востаннє у нас було проведено перепис населення, кількість зменшилась на 5 мільйонів. Додаємо два з гаком мільйони, втрачених разом з анексованими і окупованими територіями - і отримуємо ту саму офіційну розрахункову цифру населення в 41 з хвостиком мільйон. По факту, звісно, менше, бо від двох до п'яти мільйонів громадян вже гайнули заробляти злоті, євро і долари за кордоном. Причому якщо раніше ніхто особливо цим не переймався, адже вони лишали тут родини і переказували їм гроші на облаштування життя, котрі щороку рятували наш платіжний баланс, то скоро влада буде змушена зачухатись, оскільки все більше "гастарбайтерів" не лише заявляють про плани, а й реально перевозять свої сім'ї до себе за кордон - подалі від "рішучих реформ", які остаточно позбавили громадян України шансів на пристойну освіту чи медицину, поближче до низьких цін на продукти харчування і високих стандартів життя. Враховуючи вищезазначені тенденції країни "золотого мільярду" будуть приймати їх з їхніми дітьми з розкритими обіймами, а що робити країнам, з яких вони поїдуть - це нікого не обходитиме, території вже давно не є пріоритетом світової політики, з кожним роком все більшим пріоритетом будуть люди.
Чи буде далі легше, чи можна якоюсь "пропагандою" чи навіть фінансовими виплатами домогтися зростання народжуваності? У мене в тому величезні сумніви. По-перше наша країна економічно на це неспроможна, по-друге у нас просто вже нікому народжувати, нагадаю, що середній вік українських жінок на сьогодні сягнув 44.5 років. Маючи вікові діаграми України за період 1991-2020 років не так і складно прогнозувати майбутнє населення країни ("сині" діаграми - поточні дані, "зелені" - мої розрахунки). В оптимістичному сценарії ми будемо мати невеликий підйом народжуваності років за десять (який тодішня влада, звісно ж, не забуде приписати собі), а Україна зразка 2050 року буде приблизно такою: 30 мільйонів населення, з них 11 мільйонів старше 65 років, дітей і підлітків - близько 3 мільйонів. Це в кращому випадку, за умови збереження коефіцієнту фертильності на рівні, який маємо зараз. Більш ймовірно, що він буде значно гірший, а втеча молодих з країни посилиться, що, звісно ж, зробить картину ще гіршою. Щоб переконатися, можна поглянути на вікову структуру Японії. Якщо в Україні чітко видно хвилі "бебібуму", які через 25-30 років народжують "дочірні" хвилі "бебібуму" меншого розміру, то в японській структурі чітко видно, як перший бебібум народив другий, але другий в свою чергу майже не викривив рівну лінію спадання своєю народжуваністю.
По-третє, як доводить досвід значно багатших країн - жодні виплати вже не працюють, люди хочуть жити для себе зараз, а не витрачати все життя на те, щоб дитину народити, виростити, забезпечити їй освіту і дати шанси на майбутнє з планами "колись нарешті відпочити і зайнятися собою". Навіть Китай, який ще не так давно по-комуністичному наказав сім'ям народжувати не більше однієї дитини (і тепер має півтори сотні мільйонів чоловіків, яким нема потенційних дружин) не отримав нічого від дозволу спочатку мати двох, а віднедавна - і трьох дітей. Тож тут "своїх" перспектив нема жодних. Мігранти? Вони сюди не поїдуть, їм з кожним роком все більше будуть відкривати кордони значно багатші і "старіші" країни - аби тільки було кому працювати і обслуговувати все більше зростаючу армію пенсіонерів.
На сьогодні Україна має майже 11 мільйонів отримувачів різноманітних пенсійних виплат (частина проживає на окупованих територіях і призводить до "вимивання" отриманих ними пенсій в економіку країни-агресора). Єдиним джерелом для виплат в прийнятій у нас солідарній системі є податки працівників, а середньооблікова їх чисельність на червень 2021 року становила нещасних 7 з невеликим хвостиком мільйони, з них 2.7 мільйони зайняті в сфері державного управління, оборони, мистецтва і спорту, охорони здоров'я, освіти чи науки - тобто більшою чи меншою мірою є отримувачами зарплатні з того ж таки держбюджету. Якщо врахувати це, а також середню ЗП по країні в 12 тисяч гривень і ставку ЄСВ, то нескладно зрозуміти, чому пенсійний фонд за 2020 рік отримав лише 280 мільярдів гривень податкових надходжень при потребі виплатити (11 мільйонам пенсіонерів середню пенсію в 3800 грн) майже 480 мільярдів. Різницю між цими двома сумами було покрито з державного бюджету - тобто з тих таки податків громадян: як прямих, стягнутих податковою, так і непрямих, стягнутих інфляцією через випуск додаткових коштів.
Простіше кажучи на сьогодні держава неспроможна платити пенсію за прийнятою нині системою: не вистачає працівників із їхніми зарплатами. Я не знаю, як довго наші генії збираються ще протягти в такому режимі, але вони вже дотягли до дефіціту бюджету пенсійного фонду майже в 50%, який забирає п'яту частину доходів держбюджету.
Що далі?
Єдине можливе рішення - те, яке свого часу прийняла Грузія: скасування пенсійного фонду і будь-яких розмірів пенсійних виплат, окрім одного - стандартного для всіх пенсіонерів, та виплата їх напряму з державного бюджету (який в наших умовах, нагадаю, і так наполовину вже це робить). При цьому слід розуміти, що владі, яка прийме таке рішення, доведеться піти у відставку під хвилю протестів - якщо ще вона встигне добігти до кордону.
А ментівські пенсіонери можуть битися з ментами скільки завгодно - це вже нічого не змінить: ані для них, ані для всіх пенсіонерів, ані України в цілому.












===
Кириллов Виктор
Пенсії військовим та іншим особам фінансуються на пряму із держбюджета і ніякого стосунку до ПФУ не мають, трудові пенсії формуються за рахунок пенсійних внесків.
---
Ярослав Вішталюк
Кириллов Виктор так, з майже 200 млрд, виплачених в ПФ з держбюджету - 21 млрд був за окремі категорії громадян, при цьому фактичну виплату все одно здійснює ПФ, а не "вони не мають до ПФ жодного стосунку".
Це щось суттєво змінює?
---
Кириллов Виктор
Ярослав Вішталюк Так, це гроші які до 2008 року(можу помилятись) йшли на виплати пенсій військовим безпосередньо, тепер ці виплати оперує ПФУ, так в статті бюджету прописувалось «грошове утримання та пенсійне забезпечення». Ніяих відрахувань у ПФ ми не робили, крім того були звільнені від прибуткового податку, наскільки я знаю сітуація на сьогодні така сама.
===
Ярослав Вішталюк
З цікавих картинок - стаття в Lancet каже, що в Китаї вже спостерігається скорочення числа працездатного населення. Індія відчує те саме років за тридцять.
На зображенні може бути: текст «1200 China India USA Indonesia Pakistan Brazil Nigeria Bangladesh Russia Japan 1000 wrmmt 800- suts 600 m 400 200- 1960 1980 2000 2020 Year 2040 2060 2080 210»
===

===
Oleh Suprunenko
Не розкрита тема пенсій в 20.000 чи 200.000 місяць обраним верствам населення. Які відмінити не можна аж ніяк, хоч би населення вже й з голоду дохло

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/3086264.html.
Tags: #зі_світу_майбутньогоАле, анализ, история, либертарианство, менты, піар
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments