Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Не стало Євгена Кириловича Марчука

Vasyl Rasevych
Не стало Євгена Кириловича Марчука. В пам'ять про нього хочу поділитися короткими спогадами.
Напевно, мало хто з Вас знає, що в моїй біографії були часи, коли я працював помічником народного депутата, тоді голови опозиційної "Народної Ради" - Ігоря Юхновського. А коли він посів посаду першого віце-прем'єр-міністра, то я став його помічником в уряді. Колись розповім про ці буремні часи більше, а сьогодні про Євгена Марчука. В мої обов'язки входило формувати чергу з міністрів, комунікувати з ними і часто бути присутнім під час розмов. Особливо важко це було робити, коли Леонід Данилович "хворів" або насправді хворів. Попередні аудієнції затягувалися, кількість людей в приймальні росла... Треба було якось розрулювати ці VIP-черги.
Сталося так, що тодішньому міністрові оборони Константину Морозову довелося почекати в приймальні хвилин 15. Він сидів, надувався, червонів, потів. Було видно, що в його голові бурлить. Він сприймає цю ситуацію, як неповагу до себе. Раптом схопився на рівні ноги і з обуренням, підвищивши тон, заявив: "Я вам що, прапорщик якийсь?" Довелось заспокоювати. Говорити про непередбачувані обставини. Але він нічого не сприймав.
Через годину зайшов Євген Кирилович. З добродушною посмішкою спитався, чи Перший ще не звільнився? Я вибачився і попросив почекати. "Та що ви, я все розумію", - відповів він. Мені відлягло. І тут я йому запропонував перейти в гостьову кімнату, випити чаю або кави. Він відмовився. Ми говорили хвилин 10. Але яка це була розмова! Потім двері відчинилися і вийшов попередній відвідувач. Я провів Марчука до Юхновського і вийшов. І тоді ж подумав, що тільки самодостатня людина, яка не набиває собі ціну, може досягти великого успіху. Дякую за урок і вічна пам'ять.
===
Павло Дубінець
Так Євген Марчук попри його КДБ минуло й для мене чомусь асоціювався з порядністю і виваженість, на президентських виборах за нього голосував і цього не скривав ні від кого, навіть тоді коли просували того єнакієвського люмпена.
---
Андрій Якубув
Теж вважаю, що прикладами саме таких маленьких вчинків найкраще можна охарактеризувати великих постатей. У випадку Євгенія Марчука – величних...
Але і Морозова можна зрозуміти. Non penis canina
---
Yuriy Gaskevych
Андрій Якубув Ага. Отже, penis elefantina?
===
Nazar Kis'
Той Морозов би з Ющенком не спрацювався
===
Микола Шимчук
Щирі співчуття родині.
===
Yuriy Gaskevych
Гідна була людина. Вічна пам'ять.
===
Volodymyr Pavliv
про сов-гебістське минуле, звичайно ж, всі забули. слава україні
---
Vasyl Rasevych
Volodymyr Pavliv Забули. Бо якщо кожен забув собі своє давнє і недавнє минуле, то чого вже чіплятися до знакових фігур? Це якби в Україні відбулася люстрація в 1990-х, і всі пройшли через неї, то можна було б так принципово ставитися до верхівки. А так, обпльовувати очільників, і мовчати про підлих стукачів - неправильно. Для мене набагато важливішими є досягнення покійного. Наприклад, справа нейтралізації Мєшкова в Криму. І ще кілька важливих справ.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/3120466.html.
Tags: история, покруч, траур, україна
Subscribe

promo don_katalan декабрь 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments