Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Diana Makarova · Прапор буває ще й таким...

... коли я починала цей довгостроковий проект, то ще не знала, наскільки це буде важко. Оця рутинна річ, з якою я прокидаюсь - відкрити фейсбук, зайти на сторінку новин від ООС, перевірити, чи є загиблі на фронті.
Якщо є - вийти на подвір'я, спустити прапор і пов'язати на нього чорну стрічку.
Все.
Це так нескладно, але це так важко, що іноді мені здається - та ну його, та ну для кого? Для нас? Ми й так знаємо, ми пам'ятаємо.
Але знову й знову перевіряю новини фронта кожного ранку, і, коли на фронті хтось загинув - виходжу на подвір'я і вішаю цю прокляту чорну стрічку.
У будь-яку погоду.
Коли мене немає вдома, там завжди знайдеться людина, яка вивісить стрічку на прапор, раптом на фронті є загиблі.
У мене є товариш. Я його ніколи не бачила, але іноді ми телефонуємо одне одному. Він частіше. Я завжди хапаю трубку, коли йде дзвінок від нього.
У нього страшна робота - він пише некрологи про загиблих на нашому фронті. Але він не просто пише, він намагається взнати все, що можливо - як це було, чи була це бойова загибель, де саме перебувала людина. І головне - якою була людина. Чим вона жила. Що говорять про людину близькі? Товариші? Кохана...
І якщо я, пропускаючи кожного разу через своє сердце новину, оздоблюючи чорноту мого серця чорною стрічкою на прапорі, вже давно ледь не дурію, роблячи цю найпростісіньку роботу - що можна говорити про мого товариша, який пропускає через своє серце кожного загиблого? Проживаючи з ним життя. Проходячи поруч останні хвилини. Стоячи після пострілу поруч з тілом...
Ян Осока
У нас тут бігають істерики, які ледь що, починають волати:
- Та ви шо, не знаєте, що на фронті кожного дня загиблі?
- Ні. Не кожного дня. - відповідаю я.
- Подивіться на неї! Вона так спокійно про це говорить! А що, навіть однієї загибелі на тиждень, мало?
- Ніхто не говорить, що мало. Але я точно знаю кількість загиблих на фронті. Тож прошу і вас уточнювати. - відповідаю я.
Ну, після цього в істериків пирскає слина від гніву, вони збиваються в уже щось зовсім несусвітне, наприклад, учора мені в одному треді доводили, що говорити про "котли" нашого фронта і загинувших там - це грати на руку Кремля. Я знизала плечима. В треді була матуся одного біця, який виходив з Іловайська. Ну, якщо для цієї матусі не було "котлів" - то що вже тут скажеш...
Але кожного разу в таких розмовах мені хочеться спитати:
- А де ваш прапор, люди? Покажіть фото вашого прапора на вашому подвір'ї, перед вашим вікном, перед порогом? Покажіть чорну стрічку, яку пов'язуєте ви, коли, прокинувшись щоранку і перевіривши новини фронта, виходите ви до ВАШОГО прапора і вивішуєте цю стрічку.
Або покажіть, як, перевіривши новини, ви задоволено киваєте, всміхаєтесь і йдете знімати вчорашню стрічку. Що означає - нині на фронті всі живі.
Покажіть.
Я не задаю це питання.
Я знаю - ніхто нічого не покаже. Бо тут, як і завжди, в усьому - триндіти не мішки ворочати.
Але я знаю, що є люди, які наклали на себе добровільний обов'язок слідкувати за СВОЇМ прапором. Я знаю, що є такі, хто, як і я, прокинувшись уранці, відкриває новини з фронта і, всміхнувшись переможно, дивиться на прапор без чорної стрічки. Агов, брати і сестри. Покажіть ваші прапори сьогоднішні.
... сьогодні прапор над Ф.О.Н.Д.ом такий.


-
Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/3153549.html.
Tags: война, леді діана, траур, україна
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo don_katalan декабрь 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments