Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Шулявська розв’язка: приховані проблеми

Владимир Фесенко
В нашому суспільному житті (від бізнесу до сфери культури) виникає багато різноманітних конфліктних ситуацій, які виходять в публічну площину і відразу політизуються. Оцінюючи такі конфлікти ми дуже часто спрощуємо їх причини і в усьому звинувачуємо державу, центральну чи місцеву владу, олігархів, тощо. Але у кожній такій ситуації є своя логіка і своя специфіка, яку треба розуміти.
В цьому зв’язку розповім одну показову історію про те, як з нібито простої проблеми виникає складний, майже політичний конфлікт.
Зав’язка цієї історії.
У 2017 році — після «падіння» Шулявського шляхопроводу — виникла необхідність будівництва нової розв’язки в Києві. У кінці 2019 році Київська міська рада звернулася до «ПКМЗ» («Перший київський машінобудівний завод»; більш відомий як завод «Більшовик») для викупу містом 5-го цеху цього заводу задля будівництва на його місці з’їзду з оновленого шляхопроводу.
Оскільки будівля Цеху №5 — приватна власність, що належить заводу ( АТ “Перший київський машинобудівний завод”), то її можна було лише викупити для суспільних потреб за ринковою вартістю.
ФДМУ (Фонд державного майна України), до сфери управління котрого відноситься завод “Більшовик”, розуміючи соціальну значущість реконструкції Шулявського шляхопроводу, активно підтримав рішення щодо продажу будівлі Цеху №5 АТ “ПКМЗ” відповідно до закону про викуп для суспільних потреб.
Епізод другий – конструктивна спроба розв’язати проблему.
Проблема нібито проста, але вирішувати її треба за відповідними правовими процедурами. ПКМЗ та КМДА за підтримки ФДМУ розробили дорожню карту (простіше кажучи, організаційно-правову схему) продажу будівлі Цеху №5. У квітні 2020 року оцінювач, обраний КМДА, визначив ціну будівлі у 240 млн грн з ПДВ. ФДМУ провів рецензування звіту про оцінку, що підтвердило відповідність встановленої ціни нормативним вимогам.
Згідно з погодженим сторонами планом, наступним кроком повинно було стати рішення Київради, що підтвердило б викуп будівлі Цеху №5 за встановленою незалежним оцінювачем вартістю.
Важливий момент - через борги підприємства (понад 500 млн грн) на все майно АТ “ПКМЗ” накладено арешти. Тож після прийняття рішення Київрадою, суд за позовом КМДА мав зняти арешт з будівлі, щоб дозволити викуп Цеху №5 за встановленою оціночною вартістю та реєстрацію за КМДА права власності.
Отакий був розроблений план. Якщо б він спрацював, то київська міська влада могла здійснити викуп будівлі ще в березні 2021 року. При цьому, при оплаті вартості викупу цеху усі сплачені кошти повернулися б до КМДА в якості погашення заборгованості заводу за місцевими податками та зборами (пам’ятаєте важливий нюанс про борги підприємства).
По суті, це була дуже вигідна для міської влади схема викупу будівлі, яка б дозволила швидше і дешевше завершити будівництво нової розв’язки Шулявського шляхопроводу та одночасно розв’язати проблему з боргом підприємства.
Але … гладко було лише на папері.
Епізод третій – розгортання конфлікту.
Замість пришвидшення процесу та виконання спільно розробленого плану КМДА вдалася до маніпуляцій. Київська рада і досі не прийняла рішення про придбання будівлі 5-го Цеху для будівництва Шулявської розв’язки (хоча мала б це зробити ще більше року тому). Формальна причина такого затягування полягає в тому, що КМДА вважає завищеною оцінку будівлі цеху у 240 млн грн з ПДВ, зроблену на замовлення самої КМДА, та вимагає повторної експертизи в суді.
Водночас КМДА поширює м’яко кажучи неправдиву інформацію щодо оцінки Цеху №5. Представники влади міста стверджують, що Фонд оцінив будівлю у 700 млн гривень. Але в ФМДУ кажуть, що це не відповідає дійсності та є спробою перекласти відповідальність за затягування добудови розв’язки.
Тобто КМДА, з одного боку, публічно звинувачує Фонд в затягуванні процесу, а з іншого боку, одночасно сама блокує судовий процес та висуває неадекватні вимоги для зниження вартості будівлі нижче ринкової.
Як пояснити такі парадоксальні дії міської влади Києва? Фахівці, знайомі з такими ситуаціями, кажуть, що найбільш просте пояснення полягає в тому, що затягування будівництва дозволяє збільшити його вартість і, відповідно, заробити набагато більше.
За час будівництва, вартість реконструкції шляхопроводу зросла у понад 3 рази — з 599 млн грн до 1,99 млрд грн. За такі гроші можна погратися і в затягування будівництва, і в політичні конфлікти з ФДМУ. Ось вона формула українського бізнес-корупційного парадоксу (це не звинувачення, це - припущення) – процес важливіше результату!

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/3189849.html.
Tags: беспредел, київ, кличко, прдоны, рейдеры
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment