Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Могла ж зняти і відео. І чому ми так не робимо?

Алі Татар-заде
знову похорон, на цей раз однокласниця. Причина та ж сама - пошесть 19 (пишу так завуальовано, щоби на ключові слова не прибіг медичний бот із правилами профілактики). В неї залишилась юна донька, ще майже дитина: мати народила її зовсім молоденькою.
Перебирали з нею архів: із покійною ми колись разом записували на магнітофон західні голоси; вийшло не дуже - ми там гигикали, весь час щось падало і тріскало, заверещав кіт, в самий незручний момент зайшла її бабушка ітд.
Плівка наче машина часу: затуливши очи, я ніби перенісся на той чердак і в той час.
Я розказував її доньці ті маленькі дрібнічки.
А потім подумав, як багато мені значать ці призабуті звуки: хрипкий голос радіостанції, що її глушать глушилки, хвиля виринає і тоне, і ти розумієш, чому ж їх звуть саме "хвилями".
Непередаване відчуття підпільного героїзму, адже ми ловимо і записуємо щось заборонене, нехай це і музична програма.
І тема смерті неочікувано так поруч.
Колись, у ті ж роки, що робився запис, я спіймав "Голос Ірана" і дуже зрадів (для цього довелося виїхати далеко в степ).
Але погода почала псуватися, а з нею і якість прийому.
Тоді я вперше взмолився, в буквальному сенсі.
- Аллах! - сказав я просто в небо. - Мені здається, що це в твоїх інтересах, щоби я послухав, зрештою там же передача саме про тебе.
Сказане це було дуже нечемно: з дитячим розпачем і навіть роздратуванням, я би сказав капризом.
Я був один посеред степу, і з точки зору совітського школяра - абсолютно один.
Тим приголомшивіше було те що далі.
Хмари буквально застили і розійшлися, і не пройшло хвилини, ні, навіть менше - голос Ірану зазвучав так голосно і чисто, наче я слухаю дротове радіо.
І так тривало всю годину, без перерви!
Замість порадіти, я сидів наче мене вдарили чимсь по голові.
Мені стало реально страшно, і хоча всі природні пояснення прсилися самі, але факт був переді мною.
Щож, я затямив собі, що краще в Аллаха нічого не просити: надто потужна сила, надто великі ставки.
Так пройшло багато років, і ось захворів мій старий. Я дуже переймався, я боявся за нього, бачив його біль і відчував як свій.
Тоді я перейшов своє табу: попрохав вголос Аллаха, щоби той врятував мого старого.
Старому стало легше, він заснув, але більше не прокинувся.
Ця смерть мене так потрясла, що більше я вже нічого не став прохати.
Навіть коли Крим окуповав противник, я лише один раз подумав про це: зваживши все, відмовився. Ціна питання надто вже невідома.
У мене хворіли близькі, я здавав іспити, закохувався, ризикував грошіма, йшов в небезпечні місця, але жодного разу не попрохав більше Аллаха.
Жити у світі, де є така сила, банально страшно.
Тому я розумію атеїстів як ніхто, хоча абсолютно не поділяю їх патос.
А між тим донька однокласниці не менш ошелешено слухала знов і знов голос своєї матінки, коли та була ще й молодша за неї.
- Мені в голову не приходило записувати її, хоча б на той же смартфон! Могла ж зняти і відео. І чому ми так не робимо? Виходить, ця плівка - все, що в мене залишилось. Та й те, якщо старий магнітофон не зламається.
- Ні, сказав я, ти зараз просто тримай смартфона і ми запишемо звук з плівки прямо на нього.
- Як я не здогадалась!
Ми знову поставили плівку, і так і зробили. Вже назавтра вона сказала, що старий магнітофон загорівся і плівка поплавилась.

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/3227053.html.
Tags: история, траур
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 116
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments