Salus populi suprema lex (988) (don_katalan) wrote,
Salus populi suprema lex (988)
don_katalan

Алі Татар-заде · на правах байки

Люди що мешкали в Криму до повернення кримських татар, пригадують давно покійного московитського професора Мануйлова, що регулярно відпочівав на писательских дачах (а таких у Союзпіса ссср було багато - рахуйте, кожна розкручена кримська дача русскаго писателя).
Типовий апаратник, що виглядав як апаратник, говорив як апаратник і за відомою американською приказкою був апаратником. Але ближче до смерті його тяготіла якась таємниця.
Це впадало в очі тим, хто знав професора, і нарешті дехто з кримчан витягнув з нього секрет.
Справа всього життя цього дядечки була "Лермонтоведение".
І от в епоху застоя, коли йшла кропітка робота над фундаментальної (і ідеологічною) "Лермонтовской Енциклопедией", професору потрапили в руки цікаві документи.
Вони тверділи, що Міхаіл Юрієвіч Лєрмонтов насправді має право тільки на ім'я, але не по батькові і не прізвіще.
Міша - син знатної баришні Арсеневой та конюха-кріпака Кропотова (прізвище - за назвою села).
Мати пізно побачила, що її донька "в зальоті", і швидко видала її за сусідського поміщика - за іронією долі, цей поміщик на ім'я Юрій Лєрмонтов був хазяїном конюха Кропотова, тобто його рабовласником.
"Тато" Лєрмонтова отримував окрім посагу за невісту солідні виплати від роду Столипіних-Арсеневих за мовчанку, ну і звісно за те щоб їхній нащадок від кріпака мав хоч і "захудалу", але дворянську родословну.
Цей названий тато спочатку не хотів навіть виховувати Мішку, але згодом, коли хлопчисько почав проявляти таланти, він захопився пасинком, тому що своїх дітей в нього власне не було.
Також з документів випливало, що про своє походження Мішко не знав до своїх 16 років, поки татко був живий.
У юності майбутній поет захоплювався різними версіями свого екстравагантного походження (шотландці, іспанці, ливонці) по татові.
Але вже над могилою Лєрмонтова-старшого добра бабуся розкрила Мішку таємницю його походження, і це стало травмою.
Тоді ж миттєво вивітрився інтерес поета до роду Лєрмонтових, усі іспанські та шотландські мотиви.
Він вперше звернув увагу на власне кріпаків, які його оточували, усвідомів їх нарешті своїм народом - не в сенсі власності, а в сенсі походження.
Так, а чому ж грустив наш апаратник?
Здавалося б, це чудово з точки зору совітської історіографії!
Лєрмонтов - не якийсь захудалий дворянчик-космополіт,
а "син кучера Пантєлєя" (це цитата з одної комедії, - перевірка, чи знаєте ви цього автора, але я не наполягаю).
Уявіть собі, апаратнику "настійливо відсовітували" це робити у керівництві "страни совітів".
Найпрагматичніший аргумент був у тому, що "виходіт ми зря угрохалі столько денех на Лермонтовскую енциклопедию, еслі он даже не Лермонтов".
Також апелювалося до традиції, згідно якої ще сам Вісаріон обізначив пушкіна-лермонтова як "дворянський період літератури" і цім визначенням користувався Сам-лєнін, ви хочете підставити лєніна і всіх академіків?
По-людськи пояснювали, що Лєрмонтову "многое прощается" за його русофобські виходки, мовляв, ну дворянин же, що з нього взяти.
І нарешті один ідеолог з самого-самого верху Москви сказав йому в лоба:
-- Еще одного Шевченка наша страна не переживьот.
Так той Мануйлов і помер – в шані, достатку, але із недописаним рукописом в столі. Тема, яку він справді любив, була приречена

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/3291577.html.
Tags: история, крим, піар, рассея
Subscribe

promo don_katalan december 29, 2014 14:39 115
Buy for 50 tokens
Расшифровка секретного плана адмиистративно-территориального устройства России после ее распада От гуляющих по сети различных вариантов "государственного" устройства будущего российских территорий отличается наличием территорий в совместном управлении, возвратом исторических территорий…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments