...Вибори — це боротьба ресурсів, і в цій боротьбі є відносно допустимим практично все — підкуп (якщо люди продають свій голос за гречку — це їхнє індивідуальне економічно обґрунтоване рішення), адмінресурс (якщо він не супроводжується порушенням таємниці голосування — це теж відносно терпимо, бо нєча бути переляканим бидлом), “чорний піар” (бо часто він грає проти тих, хто його застосовує), тощо.
Але є одне святе правило: те, що потрапило в скриньки, незважаючи ні на що, всупереч усім порушенням — має бути пораховане відносно правильно. Тобто, якщо кандидат не зміг захистити свій результат, як Тетянка Чорновол — це ще скільки-небудь допустимо, хоча і дуже несправедливо.
Але те, що відбувається на округах у Корнацького, Губського, Засухи, тощо — це голімєйший, оголтілий бєспрєдєл, який означає, що правил гри в Україні більше немає взагалі.
Суспільство не може жити без правил взагалі, а люди, які, маючи владно-розпорядчі повноваження, дозволяють собі такі вибрики, як ото на округах Корнацького, Засухи, Губського тощо — ставлять себе поза суспільством.
Навіть бандитське угрупування повинне хоча б по мінімуму враховувати інтереси суспільства та дотримуватись базового рівня правил гри. Інакше це означатиме, що кожен в своєму праві щодо того, аби взяти вогнемет та мочити всіх, хто йому не подобається.
Дон Корлеоне вчив, що той, хто програє, має отримати свою пайку, і ніхто не повинен піти ображеним. Те, що пацани роблять з Корнацьким, Великий Дон назвав би інфамітою, тобто ганьбою, оскільки у нього захотіли віджати ВЕСЬ його ресурс без будь-якої компенсації.
Journal information